Машина для відмивання: як працюють конвертаційні центри Зелемського під прикриттям силовиків.
Поки українці платять податки до копійки, десятки фірм без складів, офісів і навіть реальних співробітників штампують фіктивні документи й виводять мільярди в кеш під прикриттям державних органів.
Схема, яку курує скандально відомий Євген Пуля, — це не просто конвертаційний центр. Це злагоджена машина для відмивання грошей, де кожен гвинтик — від фіктивної фірми до судового рішення — працює на одну ціль: ухилення від податків у промислових масштабах.
На папері — «аграрії», «трейдери» та «сервісні компанії». У реальності — офшори, підставні директори й десятки мільйонів ПДВ, що «розчиняються» щомісяця. Найбільше питання не як працює схема, а чому вона досі працює і хто саме прикриває цей бізнес у формі з погонами. Ми проаналізували документи, дані з податкових перевірок, судові справи та транзакції — і маємо що показати.
Проте питання все ще лишаються: чому податкова «не помічає» 28 мільярдів фіктивного обігу? Хто з Державної служби фінансового моніторингу України «не бачить» переказів на офшори? Чому суди скасовують рішення Державної фіскальної служби України — і хто за цим стоїть?
Конвертаційні центри — це тіньові структури, які спеціалізуються на створенні фіктивного податкового кредиту з ПДВ. Вони надають підприємствам реального сектору економіки документи, що підтверджують фіктивні операції з купівлі товарів чи послуг, дозволяючи зменшувати податкові зобов’язання. Основна мета — мінімізувати сплату податків або навіть повністю уникнути їх, переводячи кошти в тіньовий обіг.
Спершу підконтрольні юридичні особи, які не ведуть реальної господарської діяльності, створюють видимість постачання товарів чи послуг. Ці компанії видають фіктивні податкові накладні, які реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних формально, але операції не мають реального змісту. Фіктивний податковий кредит передається через ланцюг підставних компаній, що ускладнює відстеження походження коштів. Отримані кошти легалізуються через складні фінансові операції, що включають перекази через офшорні рахунки чи компанії з ознаками фіктивності.
За даними розслідування, схема Пулі охоплює десятки компаній, які діють як транзитні або фіктивні суб’єкти. Загальний обіг лише за перше півріччя 2021 року досяг 28 мільярдів гривень, що свідчить про масштабність і системність цієї діяльності.
До мережі Пулі належать численні юридичні особи, зареєстровані в Україні, які мають ознаки фіктивності або ризиковості. Серед них:
ТОВ «Агро-тех груп»
ТОВ «Профтрейд груп»
ТОВ «Фінансовий холдинг Термінал-П»
ТОВ «Дросгруп»
ТОВ «Лімітек Лідер»
ТОВ «Антанта Торггруп»
ТОВ «Динамітек»
ТОВ «Лейперс Торг»
ТОВ «Прайсус»
Ці компанії систематично формували фіктивний податковий кредит, оформлюючи угоди з іншими суб’єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності. Наприклад, вони закуповували товари чи послуги у компаній, що не ведуть реальної діяльності, а потім передавали цей кредит реальним підприємствам, що дозволяло останнім зменшувати свої податкові зобов’язання.
Одним із яскравих прикладів є діяльність ТОВ «Агроресурси Країни», яке також контролюється Пулею. У серпні 2020 року ця компанія сформувала штучний податковий кредит на суму понад 440 мільйонів гривень, із яких ПДВ склало близько 73 мільйони гривень. Ланцюг реалізації цього кредиту виглядав так:
ТОВ «Агроресурси Країни» передало фіктивний податковий кредит ТОВ «Землеторг».
ТОВ «Землеторг» передало кредит ТОВ «Агроопт-Сервіс».
ТОВ «Агроопт-Сервіс» передало кредит ТОВ «Украгро С».
ТОВ «Украгро С» реалізувало кредит ТОВ «Анвітрейд», сума операцій із яким склала 348 мільйонів гривень (у тому числі ПДВ — 58 мільйонів гривень).
Загальна сума штучно сформованого податкового кредиту в цьому ланцюгу склала близько 360 мільйонів гривень, із яких ПДВ — 60 мільйонів гривень. Ці операції не мали реального економічного змісту, а їхньою єдиною метою було зменшення податкових зобов’язань кінцевих бенефіціарів.
Окрім конвертаційного центру, Євген Пуля є фактичним керівником ТОВ «ВАП Капітал», яке стало фігурантом окремого розслідування щодо ухилення від сплати податків. За даними Головного управління ДФС у м. Києві, у 2018 році було проведено документальну перевірку компанії, яка виявила численні порушення.
Наприклад, у період із 2015 по 2017 роки компанія занизила податок на прибуток на суму 5,42 мільйона гривень, зокрема за 2015 рік — на всю суму. У 2017 році від’ємне значення податку на прибуток було завищено на 899 998 гривень. Компанія подавала недостовірні відомості про доходи фізичних осіб за 4-й квартал 2016 року та 3-й квартал 2017 року.
ТОВ «ВАП Капітал» використовувало 682 програмно-технічні комплекси самообслуговування, через які у 2015–2017 роках проходили готівкові кошти. Ці кошти не відображалися в касових книгах, не оформлювалися прибуткові чи видаткові касові ордери, що свідчить про умисне приховування доходів.
Цікаво, що у 2020 році ТОВ «ВАП Капітал» подало позов до суду, оскаржуючи податкові повідомлення-рішення. Суд задовольнив позов, визнавши ці рішення протиправними, що дозволило компанії уникнути відповідальності. Це викликає питання щодо можливого впливу на судову систему чи корупційних зв’язків, які потребують додаткового розслідування.
Ще більш тривожним є факт участі ТОВ «ВАП Капітал» в обслуговуванні клієнтів, які здійснюють фінансові операції на території так званих «Л/ДНР». Такі дії можуть свідчити про фінансування незаконних структур або відмивання коштів, отриманих від протиправної діяльності.
Схема Пулі не лише дозволяє ухилятися від податків, але й спрямована на легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом. Фіктивні операції, які проводяться через підконтрольні компанії, створюють видимість законної господарської діяльності. Кошти, отримані від таких операцій, переводяться через складні ланцюги транзакцій, що ускладнює їх відстеження правоохоронними органами.
Наприклад, у схемі з ТОВ «Агроресурси Країни» та іншими компаніями було виявлено, що фіктивний податковий кредит формувався для торгівлі зерновими культурами, які фактично не постачалися. Це дозволяє не лише зменшувати податкові зобов’язання, але й виводити кошти в тіньовий сектор економіки.
За нашими матеріалами низка правоохоронних органів — Державне бюро розслідувань, Національна поліція України, Служба безпеки України, Офіс Генерального прокурора, НАБУ, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Бюро економічної безпеки України — та контролюючих органів уже розпочали досудові розслідування. Зокрема, СУ ГУНП у Чернівецькій області, Чернівецька обласна прокуратура та Поліція Чернівецької області внесли відомості до ЄРДР за № 12025260000000554 за ч. 1 ст. 366 КК України, проте результатів розслідування і досі не помічено.
Автор: ГО «НОН-СТОП Україна»