Created with Sketch.

95 років тому: Міжнародний суд визнав Західну стіну (стіну плачу) частиною Харам аш-Шариф

15 серпня, 14:05

Євреям було заборонено приносити лавки, килими, ширми, намети; заборонено трубити в шофар біля стіни.

Міжнародний суд визнав Харам аш-Шариф у «Єрусалимі» виключною власністю мусульман — факт, про який більшість арабів і мусульман навіть не здогадується.

Якби цей документ був на користь євреїв, його переклали б усіма мовами світу і про нього кричали б на кожному розі. Наразі він опублікований на сайті ООН англійською та французькою мовами.

Але 99% мусульман — і особливо арабів — ніколи про нього не чули.

95 років тому, за часів британського мандату в Палестині, міжнародний суд розглянув позов щодо статусу «Єрусалиму» та мечеті Аль-Акса: чи належить вона мусульманам, чи є міфічним «Храмом»?

Що сказали європейські судді, нейтральні експерти, адвокати та міжнародні історики і археологи (серед яких не було жодного араба чи мусульманина)?

Кому належить Західна стіна Аль-Акси — «стіна плачу» юдеїв чи «Стіна Аль-Бурак» мусульман?

За часів британського мандату в Палестині спалахнуло «Повстання Аль-Бурака» (1929) — протест проти колоніальної влади, яка надала євреям привілеї біля Західної стіни. Британці були змушені передати спір до міжнародного суду, щоб визначити, чи є стіна ісламським святим місцем, чи «юдейською Стіною Плачу».

Британія призначила міжнародну комісію найвищого рівня: голова — колишній міністр закордонних справ Швеції; члени: судді з Гааги та Відня, парламентарій з Нідерландів, колишній губернатор Суматри. Комісія прибула до «Єрусалиму» 19 червня 1930 року і провела місяць у Палестині, заслухавши 52 свідки (21 равин, 30 мусульманських учених, 1 британця) та вивчивши 61 документ (35 від євреїв, 26 від мусульман).

Мусульмани надали беззаперечні аргументи: усі території навколо стіни — вакф (ісламське релігійне володіння), підтверджене архівними записами османських та єгипетських влад. Візити юдеїв до стіни не були їхнім правом — лише дозволом османських і єгипетських правителів за умовами: заборона на молитви (тільки тихі особисті прохання), заборона на лавки, завіси та ритуальні предмети. Це була релігійна поступка, а не історичне, юридичне або майнове право.

Вердикт (грудень 1930 року):

«Західна стіна — виключна власність мусульман як невід’ємна частина Харам аш-Шариф. Мусульманам також належить прилегла площа та район Магрібі. Будь-які ритуальні предмети, залишені юдеями біля стіни, не створюють для них права власності».

Додаткові заборони для юдеїв: заборонено приносити лавки, килими, ширми, намети; заборонено трубити в шофар біля стіни.

Рішення набрало чинності 8 червня 1931 року. Британія видала «Білу книгу», яка підтвердила права мусульман, а король підписав «Указ про Західну стіну (1931)», опублікований в офіційній газеті Палестини.

Аналіз рішення комісії.

Читайте також
Десятки тисяч ізраїльтян вийшли на протест проти війни в Газі
Новини
Бельгія заявила про намір визнати Палестину та запровадити санкції проти «Ізраїлю»
Політика
Італійські докери погрожують заблокувати всі вантажі «Ізраїлю»
Війна
«Ізраїль» оголосив, що не визнає кордони країн Близького Сходу і готовий окупувати Сирію
Війна
Грета Тунберг вирушає з гуманітарною флотилією «проривати облогу Гази»
Світ
«Ізраїль» відстежував іранських посадовців через телефони їхніх охоронців під час 12-денної війни
Війна