На тепер в Україні наявні 2 найпродажніші та знахабнілі категорії населення: політичні актори та бізнесюки. Що одні запроданці, що інші...
Що спільного у генерального директора стекольної компанії із Дніпра «Steko» Сергія Положая та Давида Арахамії? Набагато більше, ніж у кожного із них окремо з пересічним українцем, якому небайдужа доля Неньки та його безпосередня участь у війні за виживання.
Обидва бидлостворіння зневажають український народ і українську армію, яка є наразі народною армією. Обидва чорти дозволяють собі хамити українцям, які, на відміну від них, у 2014-2022 роках і по нині захищають Україну зі зброєю у руках.
Ці дві горили, які вважають себе великими цабе й переконані, що воювати за них мають інші, за умови окупації України у перші тижні великої війни, не вбивали б і не тікали б від росіян. Вони б із ними... домовлялися!
Власне, Арахамія це й робив. Він від душі «запарафініл» так звані Стамбульські домовленості 2022 року, в яких РФ фактично ставила Україну на коліна, щоби після цього швидко добити ізсередини.
Два бики, в яких здоров'я, як зазначив сам гендиректор, вистачить на десятьох, вважають нормою, що за них третій рік великого бойовища поспіль воюють десятки разів контужені й поранені чоловіки та жінки. Вони ще і готові розказати, як кому воювати: кому й куди йти першими, кому копати тощо.
Декілька показових рейдів співробітників ТЦК та СП на отаких гендиректорів й арахамій — от чого дуже не вистачає Україні тут і зараз. Було б яскравіше, ніж рейд на концерт «Океану Ельзи», і більш єднальна для народу, який спливає у власній крові.
А якщо згадати історію з розкраданням Арахамією коштів з його волонтерського фонду, то стане все зрозуміло. Такі виродки може не народжені для війни, але точно не мають права відряджати на смерть інших.