Податковій будуть зливати інформацію про банківські сейфи та всі рахунки українців.
Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради євроінтеграційний законопроєкт, що передбачає приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
Цю інформацію повідомив міністр фінансів Сергій Марченко під час конференції Національного банку минулого тижня. Документ серед іншого передбачає створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. «Мінфін» дослідив, що пропонує Кабмін і як ці нововведення вплинуть на споживачів фінансових послуг.
«Повільно, але впевнено банківська таємниця перестає бути таємницею», — так прокоментував партнер адвокатського об’єднання «Barristers» Юрій Радзієвський урядову ініціативу щодо створення Реєстру банківських рахунків.
Йдеться про законопроєкт, який вносить зміни до окремих законодавчих актів з метою приведення їх у відповідність до критеріїв Європейської платіжної ради.
Минулого тижня міністр фінансів Сергій Марченко висловився на підтримку ухвалення цих змін. Він підкреслив, що нововведення є необхідною умовою для приєднання України до міжнародної системи переказів у євро SEPA.
«Я вважаю, що нам потрібно прийняти той факт, що якщо ми хочемо отримати змогу здійснювати платежі в євро, ми маємо максимально швидко ухвалити цей закон. У нас немає іншого вибору. Це наші зобов’язання перед партнерами і крок, який дозволить адаптувати наші платежі до зони євро», — підкреслив Марченко.
Найбільш суперечливе положення цього законопроєкту — створення Реєстру банківських рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Вести цей реєстр має Державна податкова служба, яка точно знатиме, які банківські рахунки мають громадяни та де вони відкриті.
«Так, навколо реєстру точиться багато дискусій. Але ми маємо пройти цей шлях», — зазначив Марченко.
Законопроєкт зобов’язує Нацбанк, банки, інші фінансові установи та емітентів електронних грошей надсилати до ДПС інформацію про відкриття і закриття рахунків або електронних гаманців приватними клієнтами, а також повідомляти про укладення і припинення договору про надання фізичній особі індивідуального банківського сейфа.
Інакше кажучи, якщо у вас є банківський рахунок чи сейф, то установа, яка його відкрила, повідомить про це податковій службі, яка зберігатиме весь масив відповідної інформації. Якщо ж фінансова установа не надасть цю інформацію, їй доведеться сплатити штраф у розмірі 680 грн за кожен такий випадок — тобто за кожен «утаємничений» рахунок.
Крім того, податкова зможе передавати інформацію з цього реєстру таким органам:
Державній службі фінансового моніторингу;
Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА);
Національному антикорупційному бюро (НАБУ);
Бюро економічної безпеки (БЕБ);
Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК);
органам державної виконавчої служби;
приватним виконавцям.
Порядок надання відповідних даних регулюватиметься окремим положенням про реєстр. Інші органи також зможуть отримувати інформацію з реєстру, але вже за рішенням суду.
Інформація про рахунки українців зберігатиметься у реєстрі протягом 5 років навіть після їх закриття, а за потреби цей строк може бути подовжений ще на стільки ж.
Водночас важливо розуміти, що в реєстрі збиратиметься інформація саме про наявність рахунку чи сейфа. Відомості про суму, яка там зберігається, здійснені операції, зарахування чи списання коштів не надаватимуться.
Керуючий партнер юридичної компанії «Муренко, Курявий і Партнери» Олександр Курявий вважає: хоча інформація, яка збиратиметься у реєстрах, і не містить даних про суми на рахунках, зміни створюють низку ризиків для громадян.
Перш за все, доступ до інформації про рахунки державні органи отримають без рішення суду. А це, на думку експерта, фактично й означає порушення банківської таємниці. Відповідно, застерігає Курявий, можна очікувати перевірки незадекларованих доходів та рахунків.
Додатковими наслідками ухвалення змін юрист називає нові кіберзагрози (дані реєстру можуть бути викрадені), а також зростання суспільної недовіри до фінансової системи і, як наслідок, активніше використання готівки або криптовалют.
Щоб мінімізувати можливі негативні наслідки, Курявий радить громадянам задекларувати доходи, а ФОПам — не використовувати особисті рахунки для бізнесу.
«Створення реєстру — крок до євроінтеграції. Але без надійного захисту даних і чітких правил доступу ризики значно переважають переваги», — вважає експерт.
Створення реєстру — це вимога Європейської платіжної ради для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Фактично SEPA — це аналог системи SWIFT, але з деякими особливостями. Якщо SWIFT працює у понад 200 країнах світу й дозволяє перекази в доларах та інших валютах, то SEPA — це локальний сервіс переказів у євро в межах ЄС та деяких сусідніх країн — Великобританії, Норвегії тощо. Цього року до SEPA долучилася Молдова.
У SEPA міжнародні перекази здійснюються за тими ж правилами і з тими ж комісіями, що й внутрішні. Додаткові націнки за карткові перекази всередині системи категорично заборонені.
За словами Марченка, після приєднання до SEPA платежі в євро можна буде здійснювати з України без відкриття рахунку в країні ЄС. Час розрахунків значно скоротиться — лише кілька хвилин замість кількох днів. Ще один важливий момент — можливість здійснювати перекази в євро без додаткових комісій.
Переказ за IBAN — зазвичай здійснюється протягом одного робочого дня. У вихідні та свята переказ очікує обробки.
SEPA Instant — миттєвий переказ, що виконується орієнтовно за 10 секунд. Доступний цілодобово, включно з вихідними.
Прямий дебетовий переказ — використовується для регулярних платежів (наприклад, оренда чи інтернет).
SEPA не забороняє банкам стягувати комісії загалом, але не дозволяє додаткових комісій на міжнародні перекази в межах зони порівняно з внутрішніми.
Наприклад, якщо банк у Франції не стягує комісій за внутрішні перекази, він не має права стягувати їх і за переказ у Німеччину. Якщо ж є внутрішня комісія — скажімо, 1 євро, — вона поширюється й на міжнародні перекази.
Середня комісія у SEPA — близько 0,2 євро. Проте деякі банки стягують більше, інші — нічого.
Після початку повномасштабної війни Нацбанк суворо обмежив валютні перекази, щоб запобігти відтоку коштів за кордон.
Зараз для переказів з картки на картку в євро чи доларах діє ліміт — еквівалент 100 тис. грн на місяць. При цьому перекази між рахунками однієї особи заборонені.
У «Сенс Банку» комісія за такий переказ становить 4% від суми, але не менше ніж 2 євро. У monobank — 1%, щонайменше 1 євро.
Щодо строків: у monobank пояснили, що переказ буде миттєвим, якщо картка одержувача підтримує такий тип операції. Якщо ні — у примітці буде вказано, що кошти надійдуть протягом трьох календарних днів.
Перекази в євро всередині країни здійснюються через SWIFT. Вони доступні лише для операцій із власними рахунками, родичами першої лінії та для придбання облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Комісія — $12 + 0,5% суми переказу, але не більше ніж $90.
Наближення до вимог SEPA дає Україні шанс на здешевлення валютних переказів, але в нинішніх умовах скасування валютних обмежень очікувати не варто.