Так склалося, що в Україні наука та велика політика історично переплелися. Високопосадовці масово отримують наукові ступені, а часом паралельно з роботою в органах державної влади можуть обіймати відповідальні посади у вищих навчальних закладах.
Яскравим приладом сидіння на «двох стільцях» є народний депутат шести скликань Сергій Ківалов. Будучи обранцем VIII скликання, він примудрився перебувати також на посадах президента і голови вченої ради Національного університету «Одеська юридична академія», а також керувати Міжнародним гуманітарним університетом (з лютого 2026 року заклад перейменовано у Міжнародний університет), нинішньою співвласницею цього вишу є донька Ківалова Тетяна.
Верховна Рада IX скликання перейняла цю традицію. Спікер парламенту Руслан Стефанчук – голова Наглядової ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка; нардепка і заступниця голови фракції «Слуга народу» Юлія Гришина – голова наглядової ради «ківаловського» Міжнародного університету; нардеп-мажоритарник від «Слуги народу» Ігор Марчук – голова наглядової ради Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка; голови парламентських комітетів Сергій Бабак і Данило Гетманцев (обоє з фракції «Слуга народу») нещодавно увійшли до наглядової ради Уманського національного університету (до квітня 2025 року виш іменувався національним університетом садівництва)…
Навіть підсанкційний нардеп, один із лідерів забороненої ОПЗЖ Юрій Бойко досі має стосунок до науки. У декларації за 2025 рік політик зазначив, що є членом наглядової ради все того ж «ківаловського» Міжнародного університету.
Проте у нинішньої влади особлива любов до іншого приватного вишу. Когорта урядовців, топменеджерів НБУ і суддів є обличчями приватного університету «Київська школа економіка» (KSE). Засновником цього вишу виступає однойменний благодійний фонд, президентом якого, як і KSE, є Тимофій Милованов.
Тимофій Сергійович не потребує особливого представлення. У 2016-2019 роках – заступник голови Ради Національного банку України. Після зміни президента залишився потрібним і новій владі: у 2019-2020 роках Милованов став міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Також з 2020 року рахувався позаштатним радником керівника Офісу президента Андрія Єрмака, якого президент звільнив наприкінці листопада 2025-го.
Представляє «Київську школу економіки» навіть сама глава уряду Юлія Свириденко. Компанію їй складають двоє членів Кабінету міністрів. Також тут підпрацьовують перші особи Національного банку. І дехто з цих посадовців одержує «наукові» гонорари, розмір яких перевищує річний заробіток цих чиновників на основному місці роботи.
«Главком» поцікавився, що ж викладають студентами науковці від влади і коли вони знаходять на це час.
Секрети лекторів з уряду
«Мала нагоду виступити з лекцією на курсі «Фахівець GR» у Center of Excellence in Government Relations при KSE. Поділилась тим, як працює уряд і як бізнесу вибудовувати ефективну взаємодію з державою». Такий допис прем’єр-міністр Юлія Свириденко виклала у Facebook 30 листопада 2025 року.
У 2024 році пані Свириденко, яка тоді обіймала посаду першої віцепрем’єр-міністерки-міністерки економіки, публічно розказала: попри брак часу, лекції студентам додають величезного заряду натхнення: «Хоча графік і не дозволяє робити це часто, але кожного разу стояти перед повною аудиторію – це невелике хвилювання й абсолютне щастя водночас».
В університеті «Київська школа економіка» Юлія Свириденко має статус почесної професорки практики та є запрошеною лекторкою. У коментарі «Главкому» президент вишу Тимофій Милованов зауважив, що його заклад підлаштовується під графік керівниці уряду. Вона, як і інші залучені статусні викладачі, читає лекції, практичні, семінари.
«Такі викладачі дуже популярні. На них приходять всі – від бакалаврів до магістрів», – пояснив Милованов.
Цікавий факт: у 2019 році Юлія Свириденко була заступницею міністра Тимофія Милованова. З того часу він лише з пієтетом відгукується про неї. Наприклад, у день відставки Андрія Єрмака з посади керівника Офісу президента Тимофій Сергійович написав у соцмережах, що кандидатура Свириденко «була би ідеальним рішенням і виходом із кризи».
Згідно з даними декларацій прем’єр-міністра, солідні гонорари за роботу у «Київській школі економіки» вона почала отримувати з 2023 року – 851,6 тис. грн. Далі – більше: 2024 році – 3,1 млн грн, а 2025 рік, коли Свириденко очолила уряд, став для Юлії Анатоліївни рекордним – KSE виплатила їй 3,24 млн грн гонорарів.
Для порівняння: річна зарплата Свириденко як очільниці уряду виявилася удвічі меншою. Фактично виплати від університету Милованова стали минулого року основним джерелом доходу прем’єрки.
Всього за 2023-2025 роки Юлія Свириденко заробила 7,1 млн грн у «Київській школі економіки».
Не відстає від своєї шефині й міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев. В університеті Милованова член Кабміну викладає з 2021 року, тоді він ще керував АТ «Прозорро.Продажі». З того часу сума гонорарів Соболеву склала 4,52 млн грн.
«Соболев веде макроворкшоп по вихідних», – уточнив «Главкому» президент KSE Тимофій Милованов.
Віцепрезидент нафтогазової асоціації Олег Зубченок, який торік побував на лекції міністра Соболева, відрефлексував: отримав «можливість зробити фокус-аут, подивитися на економіку не лише через щоденні бізнес-завдання та проєкти, а в масштабі десятиліть».
Соболев, як і Свириденко, є почесним професором практики KSE. Також у першій десятці викладачів приватного університету міністр фінансів Сергій Марченко і заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук. При цьому ці двоє не декларують жодних виплат як науковці цього вишу.
Натомість колишня колега пана Ніколайчука, багаторічна перша заступниця голови Національного банку Катерина Рожкова (звільнена у серпні 2025-го) задекларувала 389,2 тис. грн у вигляді зарплати від університету Милованова.
Кошти від KSE ексзаступниця глави Нацбанку Рожкова почала отримувати після звільнення з НБУ.
Також під крилом KSE опинився суддя Конституційного суду у відставці, ексміністр юстиції Сергій Головатий. Раніше у коментарі «Главкому» він повідомив, що його запросив викладати академічний директор бакалаврської програми «Право» «Київської школи економіки» Степан Берко. Наразі Сергій Головатий читає студентам дисципліну «Конституційне право». Його викладацька зарплата за 2025 рік склала 279,5 тис. грн.
Крім того, викладачами «Київської школи економіки» є кілька народних обранців. Це – депутатка від «Голосу» Інна Совсун, яка за 2025 рік отримала 642,6 тис. грн гонорарів від KSE; Марина Бардіна від «Слуги народу» – 16,9 тис. грн; «слуга» Роман Грищук – 16,9 тис. грн.
На пряме запитання «Главкома», який оклад прем’єр-міністра та міністра економіки у «Київській школи економіки», Тимофій Милованов не відповів. Лише зауважив, що бюджет KSE складає близько $50 млн у рік. У виші навчається приблизно 1,7 тис. студентів. У планах – вийти на набір 5 тис. студентів.
«Главком» звернувся до міністра освіти і науки у 2005-2007 роках і президента Національного університету біоресурсів і природокористування Станіслава Ніколаєнка, а також до колишнього віцепрем’єра з гуманітарних питань, доктора політичних наук і професора Миколи Томенка з проханням порівняти заробітні плати топових викладачів університету Милованова із заробітками науковців в інших вищих навчальних закладах. За словами Томенка, на сьогодні в Україні оплата праці доктора наук професора, у середньому, складає 20-25 тис. грн у місяць, а кандидата наук доцента – 14-17 тис. грн у місяць.
«Як приклад, візьмемо мене. Я – доктор політичних наук і професор із солідним викладацьким стажем, автор чималої кількості підручників та посібників. За місяць «набігає» 25-30 тис. грн за умови повної зайнятості (не робота за сумісництвом). Важливо зауважити, що викладацька діяльність не обмежується вичиткою лекцій. Необхідно розробити програму курсу, відвідати певну кількість наукових конференцій, підготувати аспірантів… Тобто ціла система вимог. Ти не можеш, як, умовно, прем’єр-міністр Юлія Свириденко, прийти і відчитати пару годин студентам, а потім отримати 2-3 млн грн зарплати за рік. Такий підхід, застосований приватним університетом Милованова, виглядає знущанням над десятками тисяч фахівців, які роками працюють у вищих навчальних закладах і все життя віддали науці», – вважає ексвіцепрем’єр.
Микола Томенко переконаний: у взаємовідносинах між топпосадовцями та університетом «Київська школа економіка» простежується конфлікт інтересів, оцінку якому повинно дати Національне агентство з питань запобігання корупції. Він нагадав, що свого часу уряд призначив президента вишу Тимофія Милованова представником одразу двох наглядових рад стратегічних державних підприємств: «Енергоатома» і «Українська оборонна промисловість». За даними декларації Милованова, у 2025 році ці два підприємства принесли йому 6,27 млн грн виплат.
При цьому торік «Енергоатом» опинився в епіцентрі масштабного корупційного скандалу. За версією НАБУ і САП, на схемі «Шлагбаум» з вказаного енергогенеруючого підприємства «вимито» близько $100 млн (за 15 місяців, відколи слідство документувало фігурантів). У розпал викритої оборудки Милованов першим покинув наглядову раду «Енергоатома», яку згодом розпустив уряд.
«В Україні роками вибудовувався так званий освітній кумізм. Це коли представники влади читають лекції у двох-трьох вишах, показово демонструючи, куди треба вступати майбутнім абітурієнтам, щоб зробити кар’єру. При цьому паралельно уряд оптимізовує або закриває низку державних вищих навчальних закладів. Таким чином, на виході отримуємо руйнування національної системи освіти», – вважає Томенко.
Разом із тим колишній міністр освіти і науки, а нині академік Національної академії педагогічних наук та Національної академії аграрних наук, доктор педагогічних наук, професор Станіслав Ніколаєнко не бачить нічого поганого у тому, що посадовці беруть активну участь у житті вищих навчальних закладів. За його словами, така традиція поширена у багатьох країнах Європи та США. Але є одне «але». За кордоном викладацькою діяльністю, здебільшого займаються владоможці, які вже залишили державну службу.
«От, наприклад, бачу серед викладачів «Київської школи економіки» міністра фінансів Сергія Марченка. Дуже толковий економіст. Лише біда, що у нього немає часу для викладання через його щільну зайнятість на держслужбі», – робить висновок ексміністр освіти.
Окремо пан Ніколаєнко прокоментував розміри оплати праці та винагород науковців. Він зазначив, що найвищий рівень зарплат мають ректори вищих навчальних закладів, у середньому, 1,2-1,5 млн грн у рік. За його даними, в Україні ставка доцента – 16,6 тис. грн, професора – 17,7 тис. грн. Разом із оплатою за години лекцій виходить виходить заробіток 220-250 тис. грн у рік.
«Це у 10 разів менше, ніж заробила прем’єр-міністр на викладацькій діяльності за рік в одному приватному університеті. Підозрюю, що цей виш розраховує, що його у майбутньому не забудуть міністерства та відомства, залучаючи до різних грантів і проєктів», – припустив співбесідник «Главкома».
Благодійний фонд Милованова: цікаві рецепієнти
Окрім приватного університету «Київська школа економіки», у деклараціях кількох посадовців «Главком» побачив видатки і від благодійного фонду «Київська школа економіки», який також очолює Милованов. Наприклад, за 2025 рік уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк відобразив 2,84 млн грн гонорарів від вказаного фонду.
У декларації зазначено, що у благодійному фонді «Київська школа економіки» Власюк займається науковою діяльністю (дослідженнями). «Главком» намагався уточнити у самого пана Владислава, що саме він досліджував і за що отримав солідну суму гонорарів, але він нічого не прокоментував.
Виплати з вказаного фонду, де президентом рахується Тимофій Милованов, Владислав Власюк отримує стабільно з 2022 року. За 2022-2025 роки посадовець зумів так заробити 5,05 млн грн.
Також «Главком» знайшов виплати від фонду Милованова у декларації керівника територіального управління Бюро економічної безпеки у Чернівецькій області Олега Борисенка. Їх показала (1,14 млн грн) дружина правоохоронця Марина. У благодійному фонді вона займає відповідальну посаду – директорки з програм і впроваджень.
На сайті Фонду наголошується: ця організація займається розвитком України та українського суспільства через підтримку освіти та науки, а ще надає благодійну допомогу населенню та захисникам України.
Нагадаємо, рік тому благодійний фонд Тимофія Милованова втрапив у скандал. З’ясувалося, що «Укрпошта» автоматично стягувала 1 грн з кожної посилки як благодійний внесок на потреби ЗСУ до благодійного фонду «Київська школа економіки». Тоді ж Милованов наполягав, що всі пожертви «радикально прозорі». Мовляв, нема чого ховати.
… А вже на початку березня 2026 року поліція відкрила кримінальне провадження за фактом імовірного зловживання службовим становищем Тимофія Милованова і гендиректора «Укрпошти» Ігоря Смілянського. Розслідування триває.
Віталій Тараненко, «Главком».