Хрипата «хуйня» продовжувала красти на дорогах і готувалася до шашликів, а тепер вигадує тупі відмазки.
Всі так радісно почули в інтерв’ю слово «хуйня», що не звернули уваги на справжню проблему — сам текст, де він пояснює відмову готуватися до вторгнення попри застереження союзників: «Ви мені не кажіть, що він нападе, а давайте зброю, вводьте санкції…»
Знову маленькому всі на світі винні, лише він «нікому нічого».
Знаєте, я тут недавно випивав (роблю це вкрай рідко — К.В.) з одним дуже відомим і розумним генералом. І, звісно, поставив йому питання: чи була війна неминучою?
— Якщо противник ставить на позицію потенційної атаки батальйон — ми маємо поставити напроти свій. Якщо бригаду — то бригаду, — відповів генерал. — І тоді наказ атакувати, швидше за все, просто не дадуть.
Іншими словами, потрібно було перерозподілити кошти й війська, почати мобілізацію та будівництво укріплень. Це залежало тільки від нас. Думаю, тоді й Байден дав би зброю, і Джонсон, як мінімум, також.
Але хрипата «хуйня» продовжувала красти на дорогах і готувалася до шашликів, а тепер вигадує тупі відмазки.