«Наскільки нас ще вистачить?»
Представники Національної ресторанної асоціації заявили про проблеми з бронюванням працівників, облаштуванням укриттів, відключеннями електроенергії та відсутністю допомоги закладам, які постраждали від російських обстрілів.
Ресторанний бізнес в Україні переживає найскладніший період за п'ять років повномасштабної війни. Серед основних проблем галузі – нестача працівників, складнощі з бронюванням персоналу, відключення електроенергії, вимоги щодо укриттів та відсутність системної державної підтримки. Про це розповіли представники Національної ресторанної асоціації України під час пресконференції.
Президент Національної ресторанної асоціації України Тарас Ковальчук розкритикував постанову Кабміну №1092 щодо вимог до укриттів. За його словами, частину вимог змінили, однак представники галузі не розуміють, як саме мають виконувати нові правила. Він наголосив, що значна частина ресторанів працює в орендованих приміщеннях, тому не може самостійно облаштовувати там укриття або проводити необхідні будівельні роботи.
«Ми в більшості випадків не є власниками приміщень, бо все орендуємо, і не можемо просто взяти й побудувати щось на місці. Треба розуміти, хто і за що має відповідати», – зазначив Ковальчук.
За його словами, ресторанний бізнес готовий долучатися до фінансування облаштування укриттів, однак для цього потрібні зрозумілі правила та механізми підтримки.
Окремо Ковальчук звернув увагу на витрати закладів під час енергетичної кризи. Зокрема, за його словами, робота генератора обходиться приблизно у 63 грн за кіловат. Деякі учасники асоціації вже мають власні водовозки, щоб забезпечувати заклади водою.
Водночас він наголосив, що ресторани фактично виконують функції пунктів незламності: дозволяють відвідувачам зігрітися, зарядити пристрої та попрацювати під час відключень. Проте ці витрати заклади покривають самостійно.
Ще однією проблемою представники галузі назвали нестачу персоналу та труднощі з бронюванням працівників. Ковальчук зазначив, що в окремих закладах співробітники працюють за графіками шість днів на тиждень або без вихідних, а втрата навіть одного працівника може поставити під загрозу роботу ресторану.
Співвласниця кафе-кондитерських Honey та пекарень «Завертайло» Анна Завертайло також заявила про відсутність достатнього діалогу між державою та ресторанним бізнесом. «Ми будували 15 років у цій країні бізнес, інвестували величезні гроші. Я лише хочу зрозуміти, наскільки нас ще вистачить, бо у нас немає підтримки і треба приймати швидкі рішення», – сказала вона.
Завертайло звернула увагу на проблеми зі страхуванням закладів від російських обстрілів. За її словами, наразі ресторани Києва та області фактично позбавлені можливості застрахувати свій бізнес від таких ризиків. Вона розповіла, що три заклади мережі постраждали внаслідок російських атак. Найбільших пошкоджень зазнав заклад на Жулянській. На його відновлення компанія вже витратила понад $250 тис., однак заклад досі перебуває в процесі ремонту. За словами Завертайло, системної державної допомоги або грантових програм для відновлення таких об'єктів немає.
Також вона згадала про проблеми закладу на Володимирській, де після російського удару перекрили вулицю. Це, за її словами, суттєво скоротило потік відвідувачів і негативно вплинуло на роботу ресторану.
Співвласник мережі ресторанів «Песто кафе» Дмитро Погребицький назвав нинішній період найскладнішим для ресторанного бізнесу за всі п'ять років повномасштабної війни. Він зазначив, що відвідуваність торговельних центрів суттєво знизилася, зокрема через російські атаки на ТЦ та страх людей відвідувати такі об'єкти. Додатковими проблемами залишаються відключення електроенергії та нестача працівників.
За словами Погребицького, ситуацію ускладнюють і відносини з орендодавцями. Частина торговельних центрів погоджується знижувати орендну плату для закладів, однак інші не йдуть на поступки. Він звернув увагу на віковий склад працівників ресторанної сфери. За його словами, зараз у закладах значну частину персоналу становить молодь віком від 16 до 21 року, переважно дівчата. Водночас представники бізнесу стикаються з перевірками податкової служби.
Учасники пресконференції закликали державу налагодити діалог із ресторанним бізнесом та напрацювати зрозумілі механізми підтримки галузі, зокрема щодо оподаткування, бронювання працівників, облаштування укриттів та відновлення пошкоджених закладів.
Нагадаємо, постанова Кабміну №1092 передбачає, що під час жовтого рівня повітряної тривоги заклади можуть працювати, якщо мають укриття або безпечне місце для працівників та відвідувачів. Для бізнесу, який не має таких приміщень, перехідний період встановили до 4 грудня 2026 року. Під час червоного рівня тривоги роботу підприємств мають зупиняти.
Тим часом ресторанний бізнес уже втрачає заклади. Зокрема, 10 листопада стало відомо про закриття всіх 12 ресторанів мережі Salateira в Україні, яка працювала майже 15 років. Серед причин назвали падіння виручки та вимушені простої через повітряні тривоги.
За даними колонки Ольги Насонової для «РБК-Україна», за два місяці на початку 2026 року в Києві закрилися близько 400 закладів громадського харчування. З них приблизно 300 – невеликі кав'ярні, фастфуди та точки стрітфуду, ще близько 60 – повноцінні ресторани. Загалом це 13-14% ресторанного ринку столиці.