«БаДМ» — один із лідерів фармринку — опинився під подвійним ударом: кримінального провадження та антимонопольного штрафу
Фармацевтичний дистриб’ютор «БаДМ», один із лідерів українського ринку, опинився під подвійним ударом — кримінального провадження та рекордного штрафу від Антимонопольного комітету. Поліція Київської області підозрює виконувача обов’язків генерального директора (CEO) Дмитра Бабенка у розтраті 3,7 млн грн, а АМКУ — у змові компанії з конкурентом «Оптіма-Фарм» щодо маніпулювання цінами на ліки.
Аналітики «СтопКору» вирішили розібратися, як компанія з мільярдними прибутками опинилася в епіцентрі одразу двох скандалів — фінансового й репутаційного — та які наслідки це може мати для всього фармацевтичного ринку України.
У серпні 2025 року поліція Київської області повідомила про підозру виконувачу обов’язків генерального директора компанії «БаДМ» Дмитру Бабенку. Слідство вважає, що він без належних погоджень перерахував 3,7 млн грн з корпоративних рахунків на благодійний фонд. Про це свідчать матеріали справи.
Бабенко пояснює: це нібито були кошти на підтримку Збройних сил України. Суд не став обирати йому запобіжний захід із заставою, лише зобов’язав приходити на виклики. Для нього це перемога — для компанії репутаційна втрата.
«Допомога ЗСУ — це обов’язок кожного громадянина України та бізнесу. І це не про “незаконну розтрату”. Законність залишаємо на розгляд суду», — сказав він у коментарі «Forbes».
Однак співвласник компанії Олександр Дитятковський має іншу думку. У листі до партнерів, який потрапив до медіа (про що пише «The Pharma Media»), він звинуватив Бабенка у «зловживанні повноваженнями» й навіть у спробі підробки документів. Інші акціонери — брати Олександр та Ігор Суходольські, засновники фонду «Оптивіта Україна», — стали на бік топменеджера, адже саме їхній фонд і отримав ті самі кошти.
Таким чином, благодійність, схоже, перетворилася на війну між акціонерами. І в цій війні «волонтерський» переказ, імовірно, став інструментом впливу.
Поки компанія переживає внутрішній розкол, держава висунула набагато серйозніші звинувачення.
31 липня 2025 року Антимонопольний комітет України завершив розгляд справи №126-26.13/102-24, відкритої ще в червні 2024 року, і визнав, що ТОВ «БаДМ» та СП ТОВ «Оптіма-Фарм, ЛТД» порушили законодавство про захист економічної конкуренції.
Йдеться про узгоджені дії з ціноутворення: у 2020–2023 роках компанії систематично встановлювали однакові або майже однакові ціни на низку популярних препаратів — «Спазмалгон», «Евказолін Аква», «Біфрен®», «Мовіназа®», «Нейроксон®».
Докази АМКУ свідчать, що фірми одночасно підвищували ціни без економічного обґрунтування, маючи спільну частку понад 85% ринку. Така поведінка, на думку Комітету, свідчить про узгоджені дії та відмову від конкуренції. У результаті на «БаДМ» накладено штраф у розмірі 4 168 475 грн.
Комітет підкреслив, що така змова «призвела до штучного завищення цін на життєво необхідні препарати» і розцінюється як загроза національній безпеці.
Після ухвалення рішення компанії подали позови до Господарського суду Києва. Проте 1 серпня 2025 року АМКУ офіційно підтвердив, що дія рішення не зупиняється на час судових процесів — відповідно до статті 48 Закону «Про захист економічної конкуренції».
Отже, компанія повинна сплатити штраф, а доводити неправомірність рішення зможе вже після цього.
Скандал набув розголосу. Колишній народний депутат VIII скликання Олександр Черненко на своїй сторінці у фейсбуці зазначив, що малим аптекам легше не стало: великі мережі продовжують розширюватися, ігнорувати рецептурні вимоги та наймати продавців замість фармацевтів.
АМКУ безпосередньо не може вплинути на аптечні мережі, однак, за словами Черненка, «необхідно дати монополістам зрозуміти, що всьому є межа».
«Було зафіксовано випадки, коли зміна вартості відбувалася в один і той самий день або з інтервалом у кілька діб — вочевидь, без прив’язки до відпускної ціни або будь-якого іншого ринкового показника», — зазначив посадовець.
Він також наголосив, що справа «БаДМ» і «Оптіма-Фарм» — не лише про змову двох гравців, а про системну хворобу фармацевтичного ринку, де лише кілька компаній роками контролюють ціноутворення.
Фармацевтичний дистриб’ютор ТОВ «БаДМ» заснований у 1994 році в Дніпрі. Сьогодні компанія входить до числа найбільших постачальників ліків та медичних виробів в Україні.
За даними системи YouControl, структура власності має такий вигляд:
Олександр Дитятковський — володіє 50% компанії через кіпрську фірму Novensa Holdings Ltd;
Олександр і Ігор Суходольські — контролюють інші 50% через низку пов’язаних юридичних осіб.
Брати Суходольські також є засновниками благодійного фонду «Оптивіта Україна», який офіційно займається гуманітарними ініціативами у сфері медицини.
Саме на рахунки цього фонду були перераховані спірні 3,7 млн грн, що стали підставою для кримінальної підозри Дмитру Бабенку.
До речі, Олександр Суходольський у 2021 році посідав 94 місце серед 100 найбагатших українців за версією «Forbes Ukraine».
Видання «The Pharma Media» повідомило, що кінцеві бенефіціари обох компаній терміново сплатили дивіденди:
«Оптіма» — 2,9 млрд грн, а «БаДМ» — 2,3 млрд грн.
«Ймовірно, це зроблено з метою зменшення активів компаній перед потенційними штрафами. Крім того, оскільки частина власників перебуває за кордоном, можна припустити, що частина цих коштів (дивідендів) також буде виведена з України», — пише медіа.
Команда «СтопКору» звернулася із запитами:
до Антимонопольного комітету України — щоб отримати копію або витяг з рішення у справі №126-26.13/102-24 та уточнити, чи сплачено штраф компанією «БаДМ»;
до Національної поліції України — щоб дізнатися про перебіг досудового розслідування щодо Дмитра Бабенка;
до Міністерства охорони здоров’я України — щоб з’ясувати, чи вплинули санкції й рішення АМКУ на співпрацю МОЗ або державних лікарень з «БаДМ»;
до Міністерства фінансів України — щоб отримати дані про дивіденди, виведені власниками компанії після рішення АМКУ, і перевірити податкові наслідки.
Аналітики СтопКору продовжують стежити за розвитком подій у справі "БаДМ", адже від того, чим завершиться цей кейс, залежить не лише доля компанії, а й принципи чесної конкуренції на українському фармацевтичному ринку.