Йдеться не про гіпотетичну катастрофу, а про цілком прорахований «розумний найгірший сценарій» під кодовою назвою Exercise Turnstone.
Британія — країна, яка давно пишається своєю продовольчою безпекою та логістикою супермаркетів за принципом «just-in-time», — раптово зіткнулася із загрозою дефіциту.
Згідно з секретним урядовим аналізом, оприлюдненим The Times, цього літа на полицях Tesco і Sainsbury's може не вистачити курятини, свинини та низки інших продуктів, якщо війна в Ірані затягнеться.
Йдеться не про гіпотетичну катастрофу, а про цілком прорахований «розумний найгірший сценарій» під кодовою назвою Exercise Turnstone.
Документ підготовлено в межах засідань Cobra — урядового комітету з надзвичайних ситуацій — за участі представників Даунінг-стріт, Мінфіну, Міноборони, МОЗ, Міненерго та Агентства з харчових стандартів.
Сценарій датований червнем 2026 року і передбачає, що Ормузька протока залишається закритою, а довгострокової мирної угоди між США та Іраном немає.
Ключовою вразливістю виявився CO₂ — газ, який у сучасному агропромисловому комплексі відіграє роль «невидимого героя». Його використовують:
У найгіршому разі, за оцінками аналітиків, постачання CO₂ впадуть до 18% від нинішнього рівня. Причина — комбінація факторів: блокада Ормузької протоки (через яку проходить до 20% світової нафти) провокує стрибок цін на газ; європейські заводи з виробництва аміаку й добрив (основне джерело CO₂ як побічного продукту) скорочують випуск; плюс можливі поломки на ключовому британському підприємстві.
Фермери та сектор HoReCa опиняться під ударом першими й найсильніше. Запасів у галузі майже немає, державні резерви — лише тимчасове рішення. Водночас під загрозою опиняться постачання сухого льоду для зберігання крові, органів і вакцин, а також робота цивільних ядерних об’єктів.
Ормузька протока — класичне геополітичне «вузьке місце» (choke point). Іран неодноразово погрожував її закриттям у відповідь на удари «Ізраїлю» та США.
Навіть часткова блокада або «тіньова» війна на морі (міни, дрони, атаки на танкери) вже призводить до зростання фрахтових ставок і енергетичного шоку.
У 2022 році подібна криза CO₂ виникла через війну в Україні та стрибок цін на енергоносії. Сьогодні повторюється та сама схема, лише тригером стала близькосхідна ескалація.
Для Британії, яка вийшла з єдиного європейського ринку і сильно залежить від глобальних ланцюгів, це особливо болісно. Країна імпортує значну частину енергоносіїв і хімікатів.
Постбрекзитна логістика, орієнтована на мінімальні запаси, добре працює у мирний час, але стає слабкістю під час будь-якого зовнішнього шоку. До цього додається збіг у часі з Чемпіонат світу з футболу FIFA 2026 (старт 11 червня 2026 року) — додатковий удар по іміджу та настроях споживачів.
Прем’єр-міністр Кір Стармер особисто ініціював глибокий аналіз стійкості економіки. Уряд уже відновив роботу заводу Ensus у Тіссайді в березні 2026 року саме для виробництва CO₂.
У межах Turnstone обговорюються екстрені заходи:
Міністр у справах бізнесу Пітер Кайл наголосив: це не прогноз, а навчальний сценарій. Ліберальні демократи, натомість, вимагають оприлюднити повний звіт і звинувачують «безрозсудну війну Трампа» у створенні загрози для британських полиць.
Цей кейс — класичний приклад того, як регіональний конфлікт миттєво перетворюється на глобальний продовольчий ризик.
Сучасна продовольча система — це не лише ферми й поля, а й енергетика, хімія, логістика та геополітика. Вуглекислий газ тут лише симптом. Реальна проблема — надмірна залежність від «вузьких місць»: Ормуз, Тайванська протока, Суецький канал, Панамський канал.
Для Лондона це сигнал тривоги. Британія вже пережила інфляцію на продукти через війну в Україні. Тепер навіть «обмежений» близькосхідний конфлікт б’є по гаманцю і по престижу.
Довгостроковий вихід — не лише диверсифікація постачань і збільшення стратегічних резервів, а й реальна стратегія продовольчого суверенітету: підтримка внутрішнього виробництва, інвестиції в альтернативні джерела CO₂ (біоетанол, пряме захоплення з повітря), розвиток стійких ланцюгів.
Поки ж уряд робить усе можливе, щоб громадяни не помітили різниці. Але витік у The Times вже зробив свою справу: британці знову згадують, що в глобалізованому світі війна десь далеко може залишити тебе без звичної недільної печені. А це вже не просто економіка — це питання національної безпеки XXI століття.