Або яке відношення мав Іван Тургенєв до казкового персонажу з Полтавського ДБР?
Останній Бастіон неодноразово у своїх публікаціях звертав увагу на казкових персонажів, найнятих платниками податків на роботу у Теруправління ДБР у місті Полтава.
Поціновувачі киви, чередніченка, замахіна, корупціонери та шахраї зайняли кабінети в історичній будівлі генерал-губернатора, насверливши, як пацюки, дірок під кондиціонери, руйнуючи при цьому історичну пам'ятку.
Годі було очікувати від пристосуванців чогось розумнішого, але, все ж, очікування від створення цього монстра були трохи інші.
Не задовольнившись отриманнями хабарів за "супроводження" і закриття кримінальних справ, особливо обдаровані казкові персонажі замість виконання обов'язків, покладених на них відповідними Законами та Кодексами України, почали змагатися між собою у вільному трактуванні їх норм і положень. Вигадуючи, безумовно, у своїй хворій та амбіційній уяві, неіснуючі положення неіснуючих Законів та КПК.
Хочемо нагадати казкарям з Теруправління ДБР у місті Полтава, що імперативні норми статті 214 КПК України законодавець не скасовував, вони слугують не для творчості у власній безтолковості, вони є прямими нормами Закону для виконання.
Повертаючись до творчості Тургенєва, який напророчив своїм "Муму" інтерпретованим відношенням Герасимів типу Папу до КПК у тілі Муму, вчергове змушені константувати - подібні структури, на кшалт ДБР, з метою унеможливлення подальших інтерпретацій, мають підлягати негайній реформації, а то і ліквідації.
Ми розуміємо, що справа "ВАТАміна" надто смачна для Герасимів з ДБР, які сплять і бачать себе новоявленими членами "клубу" "Ватамін", але застерігаємо останніх, що Останній Бастіон ретельно моніторить ситуацію, пов'язану з колаборантами і зрадниками України усіма, дозволеними Законом, засобами.
І ми впевнені, що ані Іван Лифарь, ані Олександр Торбін не стануть на заваді верховенству Закону.