Події
1408 — татарський хан Єдигей взяв в облогу Москву.
1783 — Перший політ людини на повітряній кулі, наповненій воднем. Це здійснив у Парижі французький фізик Жак Александр Сезар Шарль. Під час двогодинного польоту в гондолі кулі разом з Шарлем перебував його напарник Робер.
1822 — У Відні відбувся музичний дебют 11-річного Ференца Ліста, майбутнього угорського композитора (1811–1886).
1835 — Побачила світ перша книга казок видатного датського письменника-казкаря Ганса Крістіана Андерсена.
1863 — На 5-му засіданні представників перших футбольних команд Англії прийнято рішення заборонити футболістам бігати полем з м'ячем у руках.
1878 — У Білому Домі (Вашингтон) встановлено перший телефон.
1887 — На сторінках повісті англійського письменника Артура Конан-Дойля «Етюд у багряних тонах» вперше з'явився популярний літературний персонаж — приватний детектив Шерлок Холмс.
1891 — Американець Джеймс Нейсміт вигадав баскетбол.
1903 — З'явився перший вестерн — «The Great Train Robbery».
1905 — повстання саперів у Києві під командуванням Бориса Жаданівського.
1913 — На заводах Форда (США) ввели безперервну складальну лінію (конвеєр), з якого через кожні 2 години 38 хвилин став сходити автомобіль.
1913 — Відкрито метрополітен у Буенос-Айресі (Аргентина).
1918 — Проголошено створення Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 року — Югославія).
1918 — Приєднанням Трансильванії до Румунії завершився процес утворення єдиної румунської національної держави.
1921 — Відбувся перший політ дирижаблю, наповненого гелієм (С-7 фірми «Гуд'їр»).
1929 — Едвін С. Лоу вигадав гру в бінго.
1934 — У Ленінграді (нині — Санкт-Петербург) комуніст Ніколаєв застрелив лідера місцевої комуністичної організації Сергія Кірова. Обставини злочину досі залишаються нез'ясованими, але Сталін використав його для організації в СРСР «великого террору» (тільки в Україні в грудні 1934 року розстріляли 28 осіб, в тому числі відомих письменників).
1944 — Наказ Наркому внутрішніх справ СРСР про створення в його складі Головного управління по боротьбі з бандитизмом, одним із завдань якого була боротьба з «націоналістичним підпіллям» в Західній Україні та Прибалтиці.
1955 — Початок руху проти расової сегрегації в США. В місті Монтґомері негритянка Роза Паркс відмовилась поступитися місцем білому чоловіку в автобусі, за що була заарештована поліцією. Внаслідок масових акцій протесту Верховний Суд США через рік скасував закон про сегрегацію в міському транспорті, і через 381 день Роза Паркс була серед перших темношкірих, хто проїхався міським автобусом. Це перша перемога Мартіна Лютера Кінга і його руху за ненасильнецьке відстоювання громадянських прав.
1956 — Початок кубинської революції: Фідель Кастро із своїми прибічниками таємно повернувся з еміграції на Кубу на борті яхти «Ґранма».
1958 — Французьку колонію Убангі-Шарі проголосили Центральноафриканською Республікою.
1959 — 12 країн (Аргентина, Австралія, Бельгія, Великобританія, Чілі, Франція, Японія, Нова Зеландія, Норвегія, ПАР, СРСР і США) підписали у Вашингтоні договір про мирне наукове використання Антарктиди.
1981 — На Чорнобильській АЕС став до ладу 3-й енергоблок потужністю 1 млн кВт.
1988 — У Пакистані Беназір Бхутто стала першою жінкою прем'єр-міністром у мусульманській країні.
1988 — Вперше відзначено Всесвітній день боротьби зі СНІДом.
1989 — Зустріч у Ватикані Папи Івана Павла ІІ з керівником СРСР Михайлом Горбачовим започаткувала офіційну легалізацію Української Греко-Католицької Церкви.
1990 — У Києві розпочався установчий з'їзд Партії демократичного відродження України (згодом на її базі виникла Народно-демократична партія, а частина членів приєдналися до ПРП).
1990 — Під дном Ла-Маншу зустрілися британські та французькі будівельники, які з двох кінців прокладали перший в історії підземний тунель через цю протоку між Британією та Францією.
1991 — Понад 90% відсотків із 32-х мільйонів громадян України, що 1 грудня 1991 року взяли участь у Всеукраїнському референдумі, висловилось за незалежність своєї країни. Одночасно з референдумом проводились і вибори Президента, на яких перемогу здобув Леонід Кравчук, в недалекому минулому секретар ЦК Компартії України. За нього проголосували понад 61% виборців. Демократична опозиція колишньому чільному функціонеру Компартії не змогла виробити єдиної виборчої стратегії, і найреальніший суперник Кравчука лідер Народного Руху України В'ячеслав Чорновіл отримав підтримку 7,4 мільйонів виборців (23,3%). 5 грудня на урочистому засіданні Верховної ради Леонід Кравчук склав присягу народові України. Цього ж дня Головою Верховної ради обрано Івана Плюща.
1991 — у Києві відкрито Генеральне консульство Австрійської Республіки.
1994 — Андрій Шевченко у матчі проти дніпропетровського «Дніпра» забив свій перший гол в складі київського «Динамо».
2009 — у Львові запустили Львівський міський рейковий автобус.
Народились
1595 — (за однією з гіпотез) Богдан Зіновій Хмельницький, гетьман України.
1717 — Кониський Григорій, український письменник та церковний діяч, єпископ.
1743 — Мартін Клапрот, німецький хімік, першовідкривач хімічних елементів урану та цирконію.
1761 — Тюссо Марі, француженка, що створила знаменитий Музей воскових фігур у Лондоні.
1792 — Лобачевський Микола, російський математик, один із батьків неевклідової геометрії.
1859 — Січинський Юхим, історик, педагог, громадський діяч, православний священик.
1864 — Карстен Борхгревінк, норвезький мореплавець, в 1895 році першим в історії висадився на берег Антарктиди і організував там перше зимування.
1886 — Рекс Стаут, американський письменник, автор детективних романів.
1894 — Головінський Юліан, військовий і політичний діяч, сотник УГА, член УВО i ОУН (з 1929).
1896 — Жуков Георгій Костянтинович, радянський полководець, чотири рази Герой Радянського Союзу.
1909 — Кос-Анатольський Анатолій, український композитор.
1913 — Воронько Платон, український поет.
1918 — Майборода Платон, український композитор, автор пісень («Білі каштани», «Пісня про рушник»), музики до кінофільмів.
1930 — Федорів Роман Миколайович, український письменник.
1931 — Олійник Юрій, композитор, автор першого концерту для бандури та симфонічного концерту.
1933 — Вульфенсон Джеймс, американський фінансист, глава Світового банку до травня 2005 р.
1935 — Аллен Вуді (Аллан Стюарт Кьоніґсберґ), американський актор, кінорежисер і сценарист, володар трьох «Оскарів» (за фільми «Любов і смерть», «Манхеттен», «Інша жінка»).
1937 — Віке-Фрейберґа Вайра, президент Латвії (1999–2007).
1937 — Андрій Содомора, український письменник, науковець, перекладач із давньогрецької та латинської мов.
1946 — О'Саллівен Ґілберт, популярний ірландський поп-співак.
1951 — Пасторіус Джако, джазовий бас-гітарист.
Померли
1135 — Генріх I син Вільгельма Завойовника, король Англії з 1100 (*1068).
1187 — Ярослав Осмомисл, галицький князь, оспіваний у «Слові о полку Ігоревім»
1825 — Олександр I Романов, імператор Російської імперії з 1801 (*1777).
1866 — Джордж Еверест, англійський геодезист. Виконав топографічну зйомку території Індії і першим визначив висоту найбільшої вершини світу Джомолунгми, яку назвали Еверестом на його честь.
1964 — Голдейн Джон Бьордон Сандерсон, англійський біолог, член Лондонського королівського товариства.
1973 — Давид Бен-Гуріон, перший прем'єр-міністр Ізраїлю (*1886).
1986 — Тимошенко Юрій (Тарапунька), артист української естради.