Події
455 — Вандали захопили Рим, після чого грабували його протягом двох тижнів
1537 — Спеціальною буллою Папа Римський Павло III визнав індіанців людьми з душами і заборонив перетворення їх на рабів.
1652 — під Батогом козацько-татарські війська під керівництвом Богдана Хмельницького розгромили польську армію на чолі з М. Калиновським.
1842 — побачив світ перший том поеми Миколи Гоголя «Мертві душі».
1851 — Штат Мен (США) першим ввів на своїй території «сухий закон».
1857 — Джеймс Гіббс (James Gibbs) з Віргінії запатентував однониткову стіжкову швейну машинку.
1859 — На острові Хонсю (Японія) засновано місто Йокогама.
1896 — Італієць Ґульєльмо Марконі запатентував радіо.
1918 — Німеччина та Австро-Угорщина юридично визнали владу гетьмана в Україні.
1924 — американський Конгрес надав громадянство усім американським індіанцям.
1946 — У результаті проведеного в Італії плебісциту ліквідовано монархію і проголошено створення Італійської Республіки.
1953 — коронація Єлизавети ІІ, королеви Великої Британії.
1962 — У місті Новочеркаську Ростовської області (Росія) жорстоко придушено демонстрацію робітників, що протестували проти підвищення цін — загинуло 24 людини, поранено 39 чоловік.
2010 — депутати Національної асамблеї Квебеку одностайно прийняли законопроект про визнання Голодомору 1932–1933 рр. геноцидом українського народу та проголосили День пам'яті жертв Голодомору.
Народились
1740 — Донасьєн Альфонс де Сад (маркіз де Сад), французький письменник, філософ, основоположник садизму.
1743 — Алессандро Каліостро (Джузеппе Бальзамо), авантюрист, який видавав себе за мага, гіпнотизера та масона високого ступеня серед верхівок європейського суспільства.
1807 — Сошенко Іван Максимович, український маляр і педагог; один із найближчих друзів Тараса Шевченка, брав активну участь у його звільненні з кріпацтва
1835 — Пій X, Папа Римський (1903–1914).
1868 — Андерс Федір Фердинандович, інженер- конструктор, конструктор першого в Україні дирижабля.
1904 — Джонні Вайссмюллер, американський спортсмен-плавець, п'ятиразовий олімпійський чемпіон, а також актор, найвідоміший виконавець ролі Тарзана.
1906 — Біллі Вайлдер, американський кінорежисер і сценарист польсько-єврейського походження, лауреат «Оскара».
1919 — Тимошенко Юрій Трохимович (Тарапунька), український артист естради, актор.
1928 — Ященко Леопольд Іванович, український музикознавець, фольклорист, диригент, композитор, засновник та керівник хору «Гомін».
1929 — Галина Гнатівна Хоткевич, українська писанкарка у Франції, популяризаторка життя та творчості Гната Хоткевича.
1935 — Кифішин Анатолій Георгійович, російський шумеролог.
1942 — Кірич Едуард Ілліч, український художник-аніматор, художник та сценарист, лауреат Шевченківської премії, народний художник України.
1946 — Лупій Ярослав Васильович, український кінорежисер («Данило — князь Галицький», «Хліб дитинства мого»).
1953 — Барна Володимир Андрійович, український поет, журналіст, громадський діяч.
Померли
1882 — Джузепе Гарібальді, італійський патріот, борець за об'єднання Італії.
1903 — Іван Гушалевич, греко-католицький священик, галицький політичний діяч, письменник, журналіст, видавець, теолог, учасник Собору руських учених, москвофіл.
1935 — Андрій Чайковський, український письменник, громадсько-політичний діяч, правник, один із організаторів УСС, повітовий комісар ЗУНР у Самборі.
1944 — Фотій Красицький, класик українського малярства та графіки, внучатий небіж Т.Шевченка.
1997 — Микола Озеров, 24-разовий чемпіон СРСР з тенісу, артист, спортивний коментатор.
1998 — Володимир Симоненко, український джазовий піаніст, музикознавець, музично-громадський діяч, заслужений працівник культури України.
2000 — Святослав Федоров, російський офтальмолог, член Російської академії медичних наук (1982) і член-кореспондент РАН (1987).