Події
1506 — за розпорядженням римського папи Юлія II утворюється армія Ватикану — Швейцарська гвардія. Червоні мундири гвардійців розроблені під керівництвом самого Рафаеля. Вважається найстарішою армією на планеті, хоча і нараховує в своїх лавах усього 80—90 осіб.
1542 — англійський парламент засудив за державну зраду жінку Генріха VIII Катерину Говард.
1605 — поразка військ Лжедмитрія від московських царських військ і його втеча в Путивль.
1701 — Петро I підписав Указ про створення першої інженерної школи.
1732 — Рештська угода Росії з Персією; поступка Персії прикаспійських територій, завойованих Петром I.
1751 — Юхим Дараган став київським полковником.
1790 — день створення гільйотини.
1793 — Людовик XVI, король Франції, гільотований на Площі Революції.
1796 — Едвард Дженнер відкрив метод вакцинування від віспи.
1840 — француз Дюмон-Дюрвіль на вітрильнику «Астролябія» відкрив нову південну землю (Антарктиду), якій дав ім'я своєї дружини — Земля Аделі
1846 — віддруковано перший номер англійської газети «Лондон Дейлі Ньюз».
1846 — вийшов у світ перший твір Ф. Достоєвського — повість «Бідні люди».
1899 — німецька компанія «Адам Опель», яку брати Опелі заснували для виробництва швейних машин, розпочала виробництво автомобілів.
1900 — на англо-бурську війну відправлені перші канадські військовики.
1911 — перше автомобільне ралі в Монте-Карло.
1919 — відбулися Закарпатські всенародні збори, де ухвалили рішення щодо возз'єднанні Закарпаття з Україною
1921 — на спільному засіданні Кримревкому та облкомітету РКП(б) прийнято резолюцію: «з метою революціонізування мусульманського Сходу доцільно створити видимість самостійного Криму».
1922 — у швейцарському містечку Мюррен проходять перші гірськолижні змагання зі слалому
1925 — визнання СРСР Японією. Японські війська покидають російський Далекий Схід
1932 — угода між СРСР і Фінляндією про ненапад і мирне вирішення конфліктів.
1947 — після відставки Джеймса Бірнса новим держсекретарем США став генерал Джордж Маршалл, що означало перехід від політики «терпимості» до політики «стримування» комунізму.
1952 — італійські вчені оголосили, що Пізанська вежа повинна впасти в 2151 році.
1952 — у США спущено на воду перший підводний човен з атомним реактором «Наутілус».
1959 — утворений Європейський суд з прав людини, метою якого є здійснення контролю за за дотриманням прав і свобод людини та громадянина, закріплених в Європейській конвенції з прав людини.
1966 — соліст групи «Бітлз» Джордж Гаррісон одружився з фотомоделлю Патті Бойд
1968 — відбулась одна із наймасштабніших битв у ході В'єтнамської війни між народною армією В'єтнаму та Корпусом морської піхоти США за військову базу Кхесань.
1977 — в Італії дозволяються аборти.
1978 — Олекса Гірник вчинив самоспалення біля могили Шевченка на знак протесту проти русифікації.
1985 — відзначається День обіймів. У цей день можна дружньо обіймати навіть незнайомих людей.
1989 — 120-літня американка Августа Бунж стала прапрапрабабусею (найбільша кількість живучих одночасно поколінь в одній родині)
1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Монголією.
2001 — Пол МакКартні став першим музикантом, чиє майно перевалило за один мільярд доларів
Народились
1338 — Карл V Мудрий, король Франції з 1364.
1732 — П'єр Огюст Карон Бомарше, французький драматург що прославився понад усе комедіями «Севільській цирульник» і «Одруження Фігаро».
1815 — Горейс Велс, американський стоматолог, першим застосував медичну анестезію (1845 рік).
1855 — Джон Браунінг, американський конструктор зброї.
1880 — Джордж ван Бісбрук, бельгійсько-американський астроном.
1883 — Михайло Фабіанович Гнесін, радянський композитор, заслужений діяч мистецтв РРФСР, доктор мистецтвознавства († 1957).
1889 — Едіт Толкієн, дружина письменника Джона Толкієна, яка стала прообразом чарівниці Лучіен з твору «Сільмарилліон».
1905 — Крістіан Діор, французький модельєр-дизайнер, кутюр'є.
1905 — Ванда Львівна Василевська, польська і радянська письменниця, розвідниця. Лауреат Державних премій (1943, 1946, 1952).
1906 — Ігор Мойсєєв, російський хореограф.
1920 — Микола Трофимов, російський кіноактор («Війна й мир», «Тютюновий капітан», «Принцеса цирку»).
1921 — Бадаєва Марія Василівна, радянська підпільниця.
1922 — Пол Скофілд, англійський актор, лауреат «Оскара» («Людина на всі часи», «Анна Кареніна», «Поїзд»).
1924 — Бенні Гілл, британський комік, автор та ведучий відомої в усьому світі програми «Шоу Бенні Гілла».
1941 — Пласідо Домінго, іспанський оперний співак і актор. За час своїх виступів виконав 128 оперних партій на сцені та в студії.
1941 — Річі Гейвенс, американський темношкірий фолк-музикант, який відкривав перший фестиваль Вудсток.
1944 — Родіон Рафаїлович Нахапетов, кіноактор, режисер.
1947 — Олександр Володимирович Гусєв, хокеїст, олімпійський чемпіон 1976 року.
1957 — Джина Девіс, американська акторка, лауреатка «Оскара» («Тутсі», «Тельма й Луїза», «Випадковий турист»)
1960 — Дмитро Харатьян, російський кіноактор («Гардемарини, вперед!», «Королева Марго», «Чорний квадрат», «Криза середнього віку»).
1965 — Роберт Дель Наджа, лідер британської гурту Massive Attack.
1976 — Емма Бантон, учасниця британського квінтету «Spice Girls», нині сольна виконавиця.
Померли
1733 — Мандевіль Бернард, англійський філософ, економіст, сатирик.
1793 — Людовик XVI, король Франції.
1812 — Завадовський Петро Васильович, дійсний таємний радник, сенатор, перший міністр народної освіти Росії, голова Департаменту Законів Державної Ради.
1870 — Герцен Олександр Іванович, російський письменник, публіцист, філософ і революціонер-демократ (*1812).
1892 — Джон Кауч Адамс, англійський астроном, математик і механік.
1924 — Ленін Володимир Ілліч, російський і радянський політичний державний діяч, основоположник Радянської держави.
1927 — П'ятницький Митрофан Юхимович, засновник однойменного російського народного хору.
1950 — Оруелл Джордж, англійський письменник.
2002 — Іван Федорович Карабиць, український композитор.