Події
1769 — У Російській імперії було запроваджено Георгіївський хрест.
1890 — У місті Боржомі (Грузія) почався промисловий розлив однойменної мінеральної води
1901 — У Львові студенти виступили з вимогою створення українського університету.
1917 — У Києві на засіданні Генерального секретаріату затверджено статут «вільного козацтва», ухвалено створити комісію з охорони краю при Генеральному секретаріатові внутрішніх справ і демобілізаційний комітет.
1918 — РНК Радянської Росії ухвалила Декрет про наукові, літературні, музичні й художні твори, згідно з яким як опубліковані, так і не опубліковані твори визнавалися надбанням РРФСР.
1944 — В Мукачевому на I з'їзді Народних комітетів було ухвалено маніфест про возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною і про вихід його зі складу Чехословаччини.
1966 — У Бретані (Франція) президент Шарль де Голль урочисто відкрив першу у світі приливну електростанцію.
1968 — Сесія Генеральної Асамблеї ООН схвалила Конвенцію про незастосування терміну давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства.
1970 — Рекордна злива в Баро, Гваделупа (38.10 мм за 1 хвилину)
1976 — Католицька церква відмовилась від того, щоб католицизм вважався державною релігією Італії.
1977 — У Львові відкрито пам'ятник першодрукареві Івану Федорову (скульптори В. Н. Борисенко, В. М. Подольський).
1988 — Відбувся старт пілотованого космічного апарату «Союз ТМ-7» з міжнародним екіпажем (Олександр Волков, Сергій Крикальов, Жан-Лу Кретьєн).
2004 — Збори господарського активу Донецької області прийняли резолюцію про запропонування трудовим колективам провести збори і мітинги з метою обговорення питання оголошення референдуму про автономію Донецької області.
2004 — «Ігнорування прав і свобод українського народу, сприяння фальсифікації виборів Президента України у 2004 році і зрада академічних цінностей» — за таким вердиктом Вчена рада Львівського Національного університету ім. Івана Франка позбавила на той час дійсного Президента України Л. Д. Кучму звання почесного доктора.
З цього дня 2005 остання субота листопада є Днем пам'яті жертв голодомору 1932–1933 років.
Народились
1806 — Пилип Морачевський (псевд.- Хвилимон Галузенко), український громадський діяч, поет, перекладач.
1844 — Олександр Боровиковський, український фольклорист, спеціаліст з цивільного права і процесу.
1858 — Іван Загорський, український актор. Працював у театральних трупах М. Кропивницького, П. Саксаганського, М. Садовського, І. Карпенка-Карого.
1876 — Віктор Курманович, військовий діяч, генерал-четар УГА, в квітні 1945 заарештований радянськими спецслужбами у Відні. Помер у одеській тюрмі 18.10.1945.
1877 — Матвій Донцов, український живописець.
1882 — Григорій Шерстюк, український мовознавець, педагог, журналіст, засновник першого українського педагогічного видавництва «Український учитель» та першого українського педагогічного журналу «Світло».
1883 — Міхай Бабич, угорський письменник і перекладач. Романи («Каліф-лелека», «Сини смерті»), літературознавчі праці.
1886 — М. М. Годлін, український ґрунтознавець
1888 — Н. І. Махно, анархо-комуніст, серце анархістського руху в 1917–1921 років, керівник повстанських загонів. Неперевершений тактик ведення партизанської війни.
1888 — Іван Разенков, російський фізіолог, академік АН СРСР. Лауреат Державної премії СРСР (1947).
1894 — Норберт Вінер, відомий американський математик, засновник кібернетики († 1964)
1898 — Карл Циглер, німецький хімік-органік, лауреат Нобелівської премії з хімії (1963 р. разом з Дж. Натта).
1899 — Лідія Могилянська, українська поетеса.
1903 — Олексій Панкратьєв, український кінооператор. Зняв стрічки: «Тарас Трясило», «Шкурник», «Хліб», «Штурм землі», «Фата моргана», «Богдан Хмельницький», «Олександр Пархоменко», «Подвиг розвідника», «Шельменко-денщик» та ін.
1910 — Богдан Рудницький, український вчений, мовознавець, громадський діяч.
1918 — Іван Кільберг, український диригент, заслужений діяч мистецтв УРСР. У 1954–1982 рр. — головний диригент Одеського театру музичної комедії.
1928 — Надія Батуріна, українська радянська актриса, народної артистки України.
1934 — Юрій Литвин, поет, письменник, публіцист, член Української Гельсінкської групи.
1934 — Людмила Швецова (Лисенко), українська радянська легкоатлетка, олімпійська чемпіонка.
1939 — Тіна Тернер, американська рок-співачка та актриса. Лауреат «Гремі» (1985).
1948 — Галина Прозуменщикова-Степанова, українська радянська плавчиха, олімпійська чемпіонка.
1951 — Ілона Сталлер, італійська порнозірка та член національного парламенту, відоміша під псевдо Чіччоліна.
1955 — Хуан-Карлос "Карло" Коцюмбас, уродженець Буенос-Айреса, перший вокаліст і ударник гурту «Супер Вуйки» (1975–1981).
1963 — Дмитро Табачник, український політичний та державний діяч, історик.
1963 — Андрій Шкіль, український політичний та державний діяч, Народний депутат України.
1965 — Сергій Квіт, доктор філологічних наук, професор. Ректор Києво-Могилянської Академії (з липня 2007).
1975 — Олег Косяк, український гімнаст, бронзовий призер Олімпійських ігор.
1976 — Майя Кемпбелл (Maia Campbell), популярна американська актриса.
1976 — Джо Ніколс (Joe Nichols), американський співак кантрі.
Померли
1855 — Адам Міцкевич, польский поет, діяч національно-визвольного руху.
1896 — Бенджамін Апторп Гулд, американський астроном
1923 — Володимир Іконніков, український історик та педагог, професор.
1936 — Микола Чернілівський-Сокол, контр-адмірал, начальник штабу Чорноморського флоту Української Держави.
1981 — Макс Ейве, нідерландський шахіст і математик, п'ятий чемпіон світу з шахів (1935–1937).
2012 — Джозеф Маррі, американський хірург-трансплантолог, перший пересадив нирку людині, нобелівський лавреат (1990)