Події
1626 — У Римі папа Урбан VIII освятив собор святого Петра, нині резиденцію всіх Пап.
1654 — почалася оборона козацької фортеці Буша на Поділлі від польських військ.
1775 — Указом імператриці Катерини ІІ в Росії запроваджено поділ на губернії.
1838 — (за старим стилем 6 листопада) Т.Шевченко завершив перший (втрачений) варіант «Тарасової ночі», фінальної поезії «Кобзаря Т.Шевченка». Перша поезія написана до «Кобзаря» — «Катерина».
1883 — У США введено єдину систему визначення часу: доти кожне місто самé встановлювало собі час.
1918 — Перемога під Мотовилівкою дівізії Січових стрільців Євгена Коновальця над загонами, вірними гетьману П.Скоропадському.
1918 — Проголошено незалежність Латвійської Республіки; першим главою уряду обрано Карліса Улманіса.
1928 — на екрани вийшов мультфільм «Пароплавчик Віллі» виробництва компанії Волта Діснея. Цей день вважають днем народження Міккі Мауса — символа компанії.
1933 — Постанова ЦК КП(б)У про припинення політики українізації.
1935 — Розпочався Варшавський процес над групою членів ОУН. Закордонна й місцева преса подавала реферовані промови обвинувачених, які зуміли схилити на свій бік багатьох симпатиків (завершився 13 січня 1936).
1935 — У Ризі відкрито Монумент Свободи
1943 в ході контрнаступу німецькі сили вибили радянські війська з міста Житомир.
1990 — Патріарх УАПЦ Мстислав Скрипник прибув із США до Києва, де в соборі св. Софії відбулася його інтронізація
2005 — Сенат США скасував обмежувальну зовнішньоторгівельну поправку Джексона-Вейніка для України.
2007 — внаслідок вибуху метану на орендному підприємстві «Шахта ім. О. Ф. Засядька» (Донецьк) загинули 100 гірників (ще один згодом помер у лікарні).
Народилися
1744 — Амбодик-Максимович Нестор, український вчений-енциклопедист, один з основоположників наукового акушерства, фітотерапії, ботаніки.
1786 — Карл Марія фон Вебер, німецький композитор, диригент і піаніст.
1787 — Луї Дагер, французький художник і винахідник, першим розробив практично придатний спосіб виготовлення фотознімків — дагеротипію.
1847 — Навроцький Володимир, український вчений-економіст, статистик i публіцист.
1859 — Левицький Кость, український правознавець, історик, письменник, перекладач, голова Державного секретаріату ЗУНР, засновник і голова Національної Ради у Львові (1941).
1860 — Ігнацій Ян Падеревський, піаніст і композитор, державний діяч, авторитет і дипломатія якого відіграли величезну роль у здобутті незалежності Польщею.
1886 — Альбіновська-Мінкевич Софія Юліанівна, українська художниця, майстриня малярства та графіки.
1897 — Блекетт Патрік, англійський фізик, лауреат Нобелівської премії 1947 року
1899 — Кравченко Андрій Георгійович, український військовий діяч, двічі Герой Радянського Союзу, генерал-полковник танкових військ.
1900 — Кістяківський Георгій, американський фізик і хімік українського походження.
1901 — Джордж Ґеллап, американський статистик, засновник соціологічної служби (†1984).
1913 — Майборода Георгій Іларіонович, український композитор, автор опер («Мілана», «Арсенал», «Ярослав Мудрий», «Тарас Шевченко»), симфоній і симфонічних поем («Лілея», «Каменярі»), пісень і романсів.
1921 — Міщенко Дмитро Олексійович, український письменник, кандидат філологічних наук, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1993).
1938 — Леві Володимир Львович, психолог і психіатр, найвідоміший в СРСР популяризатор психології.
1939 — Аманда Лір, французька співачка, модель, актриса.
1944 — Вольфганг Йооп, відомий німецький модельєр, засновник будинку моди «JOOP!»
1962 — Кірк Хеммет, гітарист гурту «Metallica».
Померли
Аптер Яків Михайлович
Ванчицький Степан
Дзиндра Степан Васильович
Желехівський Євген Ієронімович
Масютко Михайло Савович
Міллер Всеволод Федорович
Токаржевський-Карашевич Ян
Густав Фехнер
Черник Федір
1683 — Гізель Інокентій, архімандрит, український церковний полеміст, імовірний автор «Синопсису» — першого нарису історії України, ректор Могилянської Академії.
1827 — Гауфф Вільгельм, німецький письменник-казкар. (*1802)
1922 — Пруст Марсель, французький письменник, один з родоначальників модернізму в літературі («В пошуках втраченого часу»).
1962 — Бор Нільс, данський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1922).