Зе-влада тримає у міцних лабетах вітчизняний інформаційний простір. На чорне кажуть біле, а на корупцію, — що вона відсутня.
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень).
Отже, відповідально звітую перед суспільством про те, що жодної цензури в Україні немає. Київською поліцією принаймні не виявлено, молодці, нічого й додати!
Українські правоохоронні органи, щедро фінансовані з убогого бюджету воюючої країни, героїчно відбилися від скандальної історії із цензурою в державній агенції «Укрінформ». Ну, немає цензури там, не знайшли.
Як гарячу картоплину, з Офісу Генерального прокурора у київську прокуратуру. А звідти — у поліцію перекидали наше депутатське звернення щодо публічних заяв журналістів про цензуру.
При тому, що журналісти публічно заявляли про заборони писати на ті чи інші теми та втручання в редакційну політику. Це поганий сигнал, який дає індульгенцію марафону і далі жити за чорними списками та темниками.
Це свідчення залежності правоохоронної системи від Офісу Президента на вулиці Банковій. І не питайте потім, чому ми не в ЄС і не в НАТО, та саме тому!
Адже з політичною цензурою і кишеньковою правоохоронною системою туди не беруть. Ну, й окрема тема: реакція самого журналістського середовища.