Велика перерва в допомозі: США згортають програми підтримки у світі та в Україні.
Різке структурне скорочення фінансування Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) може стати причиною більш ніж 14 мільйонів додаткових смертей до 2030 року і перекреслити всі успіхи, досягнуті у боротьбі з багатьма захворюваннями, зокрема малярією, респіраторними інфекціями, ВІЛ/СНІДом.
Про це повідомляє Financial Times, спираючись на дослідження, опубліковане у журналі Lancet (британський щотижневий рецензований загальномедичний журнал, один із найавторитетніших та найстаріших медичних видань).
Скорочення фінансування USAID може стати одним із найзначніших ударів по глобальній охороні здоров’я за останні десятиліття.
Як наголошується у виданні, зокрема, скорочення фінансування USAID може призвести до смерті 4,5 мільйона маленьких дітей, які в іншому разі залишилися б живими.
Вашингтон тривалий час був провідним донором для країн із низьким і середнім рівнем доходу.
«Це структурне скорочення фінансування може стати одним із найзначніших ударів по глобальній охороні здоров’я за останні десятиліття. Це може призвести до мільйонів смертей, яким можна запобігти, особливо серед найуразливіших верств населення, і повернути назад прогрес у галузі охорони здоров’я та соціально-економічного розвитку», — сказав Давіде Разелла, співавтор статті в Lancet.
Дослідники використовували дані про смертність зі 133 країн і територій, щоб оцінити вплив усього фінансування USAID на загальну смертність з 2001 по 2021 рік. Потім вони оцінили смертність за віковими, статевими та причинними групами, використовуючи отримані дані для прогнозування впливу скорочення фінансування в період з цього року по 2030 рік.
Дослідники очікують, що в період з 2025 по 2030 рік щорічно буде на 1,78–2,5 млн смертей більше, ніж історично, виходячи з передбачуваного сценарію поточного і майбутнього скорочення фінансування.
Як відомо, Агентство США з міжнародного розвитку відповідало за невійськову американську допомогу іншим країнам.
Новий президент Штатів Дональд Трамп зупинив роботу USAID, назвавши керівництво програм «купкою радикальних божевільних». В указі Трампа йдеться про те, що «індустрія і бюрократія іноземної допомоги не відповідають американським інтересам і в багатьох випадках суперечать американським цінностям» та «слугують дестабілізації миру в усьому світі, просуваючи в іноземних країнах ідеї, прямо протилежні гармонійним і стабільним відносинам усередині країн і між ними».
Пізніше державний секретар Марко Рубіо заявив, що США офіційно закривають 83% програм Агентства з міжнародного розвитку. «На 5200 контрактів, які зараз скасовуються, було витрачено десятки мільярдів доларів у спосіб, який не слугував (а в деяких випадках навіть шкодив) основним національним інтересам США», — написав Рубіо.
Він додав, що після консультацій з Конгресом решту програм мають передати Держдепартаменту для ефективнішого адміністрування.
«У 2024-му частину макрофінансової допомоги США Україна отримала через USAID. А саме $3,9 млрд, які надійшли до державного бюджету 5 серпня 2024 року як частина великого пакета підтримки України у $60 млрд», — пише Forbes.
Видання зазначає, що рішення Білого дому про призупинення фінансування не вплине на державний бюджет України та видатки Мінфіну.
Також USAID виділяло кошти на енергетику. Зокрема, за час повномасштабної війни рф проти України агентство надало «Укренерго» підтримку технікою та обладнанням на майже $130 млн. Точних даних по проєктах у сфері енергетики немає, але відомо, що за минулий фіскальний рік USAID виділило чверть мільярда доларів на енергопроєкти в Україні.
650 млн доларів було скеровано на гуманітарну допомогу. Водночас на напрям «Економічний розвиток», який надає підтримку зокрема агросектору, минулого року було виділено $140 млн. 58 млн доларів було виділено на напрям «Охорона здоровʼя та населення».
Зазначається, що USAID також є одним із найбільших донорів Мінцифри. Є щонайменше 30 послуг, сервісів і продуктів, розроблених за підтримки агенції. Йдеться, зокрема, про портал «Дія».
Яка допомога була надана на Полтавщині завдяки цій програмі?
Від USAID комунальники отримали когенераційну установку Jenbacher JMC 420 GS-N.L. Проєкт був початком створення енергоострова на Леваді, який повинен був включати три когенераційні установки. Чи реалізують його тепер — є великі сумніви.
10 січня 2025 року Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги отримав два реанімобілі за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я, USAID та Посольства Німеччини в Києві.
Оснащення автомобілів дало змогу підтримувати життя пацієнтів у найтяжчих станах під час транспортування та надавати медичну допомогу важкопораненим і військовим.
У березні 2024 року в Полтаві було відкрито «Ментал Хаб». У ньому фахівці безкоштовно надають психологічні консультації, проводять події, пов’язані з ментальним здоров’ям, та призначають медикаментозне лікування людям, які цього потребують.
Центр створено за підтримки USAID Ukraine в межах проєкту «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я».
Офіційних заяв щодо зупинки роботи хабу не було, тому оцінити вплив припинення грантової програми наразі неможливо.
28 січня Кременчуку було надано технічну допомогу від USAID. Йдеться про спеціальні насоси з частотними перетворювачами, які дозволять КП «Теплоенерго» економити електроенергію.
Це важливо в умовах тотального дефіциту — зокрема для того, щоб в умовах воєнного стану й постійних ворожих повітряних атак будинки, школи та лікарні Кременчука залишалися з опаленням.
Міський голова Віталій Малецький зазначає, що допомога у вигляді техніки вже не вперше надається USAID. Вона спрямована на підтримку міста в умовах ворожих атак. Цей проєкт існуватиме й надалі, адже основні витрати припали на попередні періоди.
Улітку 2024 року значну територію Полтавської області охопила посуха. Щоб зберегти урожай, на Полтавщині розбудовували зрошувальні системи.
Тоді на полях Полтавщини запрацювала унікальна для України спецтехніка. Тодішній очільник Полтавської ОВА зазначив, що програма USAID АГРО допомогла модернізувати системи.
Компанія «Квітучі лани» долучилася до проєкту, який передбачав фінансування в розмірі 18 млн грн. Тоді у перспективі були ще три організації. Як програма вплине на роботу аграріїв — наразі невідомо.
Грантовий проєкт у співпраці з агентством реалізував Лохвицький комбікормовий завод. У межах проєкту підприємство розпочало будівництво круп’яного заводу, що вироблятиме кукурудзяну крупу та борошно, а також перероблятиме горох. Запуск роботи планували у листопаді 2024 року. Завод мав співпрацювати з фермерами, які вирощуватимуть кукурудзу на наданому посівному матеріалі. Про фінансування роботи підприємства наразі невідомо.
Додамо, що Ветеранський простір «Плюс Плюс» у Полтаві продовжує роботу. Їхніми донорами є Програма розвитку ООН.
Кошти з неї вони отримали перед Новим роком, тож цей ветеранський простір працюватиме і надалі.