В Україні хочуть запровадити нову процедуру стягнення боргів: як покарають тих, хто вчасно не платить за комуналку і не повертає кредити.
В Україні у першому читанні вже схвалили законопроєкт №14005. Він значно спрощує процедуру стягнення боргів та фактично дозволяє автоматично арештовувати майно. Такі норми значно пришвидшать процеси й мають змусити боржників платити.
Поки що це лише законопроєкт (ухвалений у першому читанні). Щоб документ став законом, потрібно пройти друге читання, після чого його має підписати президент. Законопроєкт уже наробив багато галасу. Річ у тім, що разом з автоматизацією фактично спрощується процес арешту майна боржника.
Наприклад, якщо боржник вирішить перереєструвати авто, то в сервісному центрі МВС йому відмовлять, а про спробу провести перереєстрацію повідомлять виконавчу службу. Крім того, фактично йдеться про автоматичне накладення арешту на нерухомість боржника: продати її до погашення боргу не вийде.
«Заяву про державну реєстрацію права власності чи спеціального майнового права подано на підставі правочину, що передбачає відчуження відповідного майна або спеціального майнового права особою, відомості про яку внесені до Єдиного реєстру боржників» — таким пунктом пропонують доповнити перелік причин для відмови у державній реєстрації.
Однак при цьому правила продажу квартири чи будинку в рахунок погашення боргу не змінюються. «Стаття 48 чинного закону про виконавче провадження, який був ухвалений у 2016 році, передбачає, що єдине житло й зараз може бути стягнуте з боржника, якщо сума боргу перевищує 20 мінімальних заробітних плат. Проте це зробити неможливо без виконавчого провадження та рішення суду. Законопроєкт №14005 жодним чином цих положень не змінює. Що стосується майна рухомого, то тут не передбачається жодних додаткових обтяжень», — заявив голова парламентського Комітету з питань правової політики Денис Маслов.
Ключова новація законопроєкту — введення автоматичних дій у процесі виконавчого провадження. Зокрема:
автоматичне зняття арешту з рахунків після надходження до державної виконавчої служби або приватного виконавця сплаченого боргу;
автоматична взаємодія Єдиного реєстру боржників (як складової частини автоматизованої системи виконавчого провадження) з іншими реєстрами задля недопущення відчуження боржником майна;
автоматичне оновлення даних у Єдиному реєстрі боржників;
обов’язкове підключення всіх банків до інформаційної взаємодії з виконавцями через АСВП.
Насправді судові накази працюють не лише проти українців. Дійсно, абсолютна більшість проваджень стосується стягнення боргів за кредитами та комунальними послугами. Однак ефективна процедура стягнення дозволяє також вчасно стягувати аліменти та добиватися виплати зарплати.
Наприклад, 28 листопада Заводський районний суд Кам’янського видав судовий наказ, яким зобов’язав державне підприємство «Селидіввугілля» доплатити працівнику 299,1 тис. грн. Ефективна система виконання судових рішень — це можливість захистити свої права.
Зараз у реєстрі судових рішень — понад 3,2 млн судових наказів. Це документи, які стосуються стягнення різних боргів. При цьому у 829,2 тис. рішень згадуються житлово-комунальні послуги.
Згідно з розрахунками Opendatabot, загалом є 794,6 тис. активних боргів за комунальні послуги. Попри активний статус, більшість цих проваджень фактично зайшли у глухий кут: 60% справ (понад 476 тисяч) уже завершені без реального стягнення. Борги залишилися в реєстрі, але виконавці просто не змогли їх стягнути.
Найбільша сума, знайдена в реєстрі, — 354 тис. грн (борг за електроенергію в Дніпрі). Хоча значна частина боргів — це суми від 10 тис. грн. Нещодавно, 1 грудня 2025 року, Холодногірський районний суд Харкова за позовом «Харківських теплових мереж» видав наказ, яким зобов’язав боржників сплатити 70,6 тис. грн боргу за опалення та гарячу воду, який накопичувався з кінця 2021 року.
«Стягнути… заборгованість у розмірі 70 612,69 грн, з яких: 32 515,60 грн — за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022) за період з 01.12.2021 по 31.10.2025; 1 163,04 грн — за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.10.2025; 33 233,41 грн — за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 31.10.2025», — йдеться у судовому наказі.
Згідно з даними Мін’юсту, станом на 1 листопада загальний залишок виконавчих документів становив майже 2,9 млн, серед них:
427 711 документів щодо стягнення адміністративних штрафів у сфері безпеки дорожнього руху;
155 720 — про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
738 722 — за іншими видами стягнення до бюджету;
512 800 — про стягнення аліментів;
33 170 — щодо заборгованості із заробітної плати та інших виплат, пов’язаних із трудовими правовідносинами;
252 081 — про стягнення заборгованості за комунальні послуги;
225 038 — щодо виконання рішень зобов’язального характеру про нарахування та виплату пенсійних і соціальних виплат;
545 511 — документи інших категорій.
В Україні має працювати ефективна процедура стягнення боргів. Однак так само мають бути захищені й ті українці, які з певної причини не змогли вчасно їх виплатити. Крім того, важливо, щоб у процесі автоматизації не виникла ситуація, коли розгляд справи в суді перетворюється на формальність. Адже деякі борги, особливо за кредитами, можуть виявитися спірними.