Якщо дотримуватися букви й духу закону, то такий міжнародний договір має укладатися Президентом від імені України, а не урядом.
З великою долею вірогідності можна спрогнозувати, що рано чи пізно знайдуться 45 народних депутатів, які звернуться до Конституційного суду України з питанням щодо дотримання визначених Конституцією та законами України процедур.
Якщо дотримуватися букви й духу законодавства України, то такий міжнародний договір має укладатися Президентом України від імені України, а не урядом.
Це чорним по білому записано в Конституції та Законі «Про міжнародні договори України». До речі, там записано одним виділеним рядком не лише про особливості укладання договорів про використання природних ресурсів, але й території України.
І чому це не можна було зробити спокійно зразу — потім вам запропонують купу версій, але вже буде пізно.
Згадаєте цей допис як свідчення того, що все можна було зробити законно та без маніпуляцій.
Угода про привілеї іншої країни в користуванні національними природними ресурсами, та ще й укладена з порушеннями Конституції та Закону України «Про міжнародні договори України», віднині — «перемога та історичний прорив!»
Отямтеся!!!
Ми розуміємо, що це вимушений крок. Розуміємо, що Україна не в кращій переговорній позиції.
Дякуємо професіоналам, зокрема найнятим за народні гроші американським правникам, які витягли те, що було можливо й допомогли уникнути найгіршого.
Але при чому тут бравурні промови та лікування?!
Я хочу віддати належне майже неймовірній сьогодні єдності народних депутатів України. Всі - «за». Жодного голосу «проти»!
Поклавши руку на серце, визнайте, що це перший міжнародний договір, який Верховна Рада ратифікувала одностайно, не уявляючи, що реально за цією «рамковою» угодою стоїть.
Рано чи пізно побачите:
Dura lex sed lex (закон суворий, але він закон).
Історія з цією «історичною» угодою, ще тільки розпочинається…