Частка біженців, які планують або сподіваються повернутися в Україну, зменшилася порівняно з 2023 роком з 77 до 65%
Про це повідомило Управління верховного комісара ООН у справах біженців, яке у січні-лютому опитало 4000 сімей українських біженців по всій Європі.
Також в ООН відзначили зростання частки тих українських біженців, хто не визначився щодо повернення, - з 18 до 24 відсотків, а також тих, хто вже не сподівається повернутися - з 5 до 11 відсотків.
«Наміри щодо повернення відрізняються залежно від кількох факторів, зокрема: близькість приймаючих країн, ситуація в місцях походження, вразливості (зокрема коефіцієнт залежності) і перспективи соціально-економічної інклюзії у приймаючих країнах або районах переміщення (наприклад, участь у ринку праці)» - йдеться у звіті Управління верховного комісара ООН у справах біженців.
Більш ймовірно планують або сподіваються повернутися біженці, які розміщені в сусідніх з Україною країнах (75 відсотків) порівняно з тими, хто живе в інших європейських країнах (62 відсотки).
Також більше про повернення кажуть біженці родом із Чернігівської, Херсонської чи Сумської областей (більше ніж 76 відсотків у кожній області), тоді як мешканці Полтавської, Закарпатської чи Київської областей менш налаштовані повертатися (60 відсотків або менше в кожному регіоні).
Великий відсоток бажаючих повернутися серед людей похилого віку (79 відсотків) та біженців, чий чоловік та/або сини/дочки все ще перебувають в Україні (72 відсотки), а також тих, хто має цілий або частково пошкоджений будинок у місці свого походження (67 відсотків).
Подібні тенденції спостерігають серед внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які взяли участь в інтерв'ю ООН (4800 домогосподарств ВПО в Україні та близько 1100 домогосподарствами біженців, які повернулися на батьківщину).
Частка тих, хто планує або сподівається повернутися в майбутньому, також зменшилася порівняно з попередній роком (з 84 до 72 відсотків), збільшився відсоток тих, хто не визначився щодо повернення (з 9 до 12 відсотків), а також тих, хто повідомляє, що не має надії повернутися (з 7 до 15 відсотків).
Швидше за все планують або сподіваються повернутися ті ВПО, хто родом з Херсонської, Миколаївської, Харківської, Запорізької чи Дніпропетровської областей (більш ніж 77 відсотків у кожній); ті, чий чоловік та/або сини/дочки залишаються в місці походження (86 відсотків); ті, хто має цілий або частково пошкоджений будинок у місці свого походження (81 відсоток); ті домогосподарства, які складаються лише з людей похилого віку або мають більше ніж двох утриманців на дорослого (80 відсотків).
Хоча більшість біженців та внутрішньо переміщених осіб, охоплених опитуванням, повідомили про ті самі наміри, що й у попередньому році (70 відсотків біженців і 69 відсотків ВПО), близько третини опитаних змінили думку щодо повернення, зокрема ті, хто раніше планував повернутися, але не зробив цього, і ті, хто мав надію на повернення, але змінив думку і тепер не визначився з тим, що робити далі або більше не сподівається повернутися.
Серед тих, чиї попередні плани повернутися назавжди не здійснилися, переважна більшість (81 відсоток біженців і 76 відсотків ВПО) вказали, що погіршення ситуації з безпекою в Україні та/або в місці їхнього походження було основною причиною того, що вони не повернулись, як планували.
Іншими причинами, про які повідомляли частіше біженці, ніж ВПО, були занепокоєння щодо економічних можливостей в Україні (18 і 6 відсотків, відповідно) і пошкоджене або недоступне майно (20 і 7 відсотків, відповідно).