Мародери, чужинці й війна, яку неможливо виграти без сили.
Допомога армії, якою керують байдужі чужинці й нездари і яку безсовісно й безкарно грабують високопоставлені мародери, подібна до діжки Данаїд, що не має герметичного дна.
Дочки Даная були покарані пекельною працею за те, що повбивали своїх чоловіків. Українське суспільство, яке століттями жило в умовах бездержавності й катастрофічно несприятливої кон’юнктури для її відновлення, з метою адаптації систематично вбивало в собі маскулінність — здатність мислити стратегічно й діяти субординаційно, — тому постійно потрапляло під чужу владу, де колосальний відсоток його творчої енергії витікав у порожнечу.
Виходило замкнене коло: брак маскулінності перешкоджав успіху національно-визвольних процесів, а нове потрапляння в залежність вело до подальшої демаскулінізації.
Розірвати цей смертельний цикл можна тільки «через шаблю», а екзистенційні прогалини закрити — лише магією глибинної історичної пам’яті.
Усім тим, що наші приховані вороги таврують «печерною архаїкою». Бо той, хто зрікся власної архаїки, приречений потрапити в кабалу до чужої.