Комунальники працюють без відпочинку: за вказівками «згори»,
вішають сотні нових жовто-блакитних стягів, вимітають сміття, що цілий рік спокійнісінько
лежало на вулицях міста, бригади робітників кладуть асфальт навіть уночі, по
всіх більш-менш великих містах готують сцени й проплачуть пісні-танці – країна готується
відзначати День (не)ЗАЛЕЖНОСТІ.
У столиці Президент готує парад, шоу, свято-обіди-кульки-квітиШевченку-парадвишиванки
- усе, аби замилити очі своєму народові, тим, хто ще бодай щось бачить крізь
сіру машкару перед очима.
Що є незалежність для держави й для кожного з нас як
складової цієї держави? Незалежність – це можливість приймати самостійні
рішення. Незалежність – це рішучі дії. Незалежність – це гордість за себе та
відповідальність за свої вчинки. Це – свобода й рівність. Це – упевнене
сьогодення й світле майбутнє.
Я не меркантильний, навпаки. Проте на мою думку,
Незалежність – це усміхнена родина, яка має доглянутих дітей та власне житло,
має гарно накритий стіл, теплі батареї та гарячу воду, це родина, яка думає про
саморозвиток і те, що їй зробити для своїх близьких – мільйонів своїх братів і
сестер – українців. Але такий розклад можливий тільки у НЕЗАЛЕЖНИХ людей, які
не заклопотані, де вони завтра житимуть і що їстимуть, у людей, які не
заклопотані, що завтра годувальника сім’ї заберуть на війну, а матір із дітьми виселять
із їхнього законного житла через борги за комунальні послуги.
Що робить влада й Президент як гарант Конституції, аби
незалежні люди будували незалежну країну?
Спершу він пообіцяв, що припинить війну за місяць свого
правління. Тепер він і провладна команда говорять, що в Україні триває АТО, і
що наші бійці контролюють ситуацію.
Шановні, схаменіться! АТО – антитерористична операція – це коли
є група терористів, яку покликані ліквідувати загони спецпризначення, які
вчилися цьому й проходили відповідний вишкіл. Що ми бачимо зараз? Багато селищ
і міст, Полтавщини, зокрема, залишилися майже без чоловічого населення. Хіба це
АТО? Коли молодих хлопців щойно з університету відправляють під кулі на
повномасштабну війну – це не АТО. Коли комбайнерів, учителів, лікарів, клерків,
фермерів, водіїв та чоловіків інших сотень професій, проте не військових,
відправляють на війну без належного спорядження та підготовки – це не АТО.
Завжди слід називати речі своїми іменами. Те, що триває на сході України – це не
АТО, це війна. І якщо Президент не припиняє війну, він змушує її тривати далі,
а це тисячі наших життів, життів наших із вами рідних і близьких. Це війна. І
українська верхівка при владі зацікавлена в ній. Це не АТО, це війна чинної української
влади проти українців. Це відбирання нашої незалежності й прищеплювання нам (не)ЗАЛЕЖНОСТІ.
Уряд вчергове підвищив ціни на комунальні послуги, і це не
остаточні тарифи. 2/3 заробітної плати піде, щоб оплатити комунальні послуги. А
пенсіонери? Для більшості з них, комуналка виходитиме більше від мізерної
пенсії. У стареньких накопичуватимуться борги, за які їх виселятимуть на вулицю
за допомогою безкоштовних адвокатів. Добрими намірами встелена дорога…до такої
(не)ЗАЛЕЖНОСТІ. Це геноцид нації. Це війна уряду й Президента проти свого
народу.
Іде війна. Віна на сході, війна між чиновниками, війна між урядом
і людьми. Хто в силах зупинити пролиття крові? – Інтелігенція. Свідомі й
освічені українці, яких майже не лишилося.
Свідоме знищення української еліти з 1919, 1977, 1933-34,
1939 ,1941, післявоєнні чистки – українську еліту планово й систематично
знищували. І продовжують знищувати. Тільки вбивство розтягнулося в часі. Замість
кулі й таборів, людину змушують конати, її прирікають на сіре існування,
обкладають податками, позбавляють гідної оплати праці, коло її проблем звужують
до виживання, сферу інтерсів – до споживання підготованих зомбоновин.
Інтелігенти в нас є, інтелігенції як прошарку – немає.
Учителі й лікарі, викладачі, професори, інженери – спитайте в них, де їхня
незалежність. Спитайте про це в хлібороба, шахтаря, військовослужбовця,
спитайте у людини, що була на організованій владою війні на сході. Але спершу,
спитайте в себе. Де наша незалежність?
Незалежність – не в кількості стягів біля міськвиконкому й
не в масштабах шоу на 24 серпня, незалежність не в кулявлобі й не в
Президентові, який відправив на безглузду бійню тисячі наших громадян, а
мільйони обклав захмарними цінами й тарифами.
Незалежність не в білбордах і не в гаслах, вона в кожному з
нас, у наших вчинках, у наших справах.
Незалежність – у чистоті вулиць, будівель і душ, якої немає.
Незалежність – у гордості за країну, якої немає. Незалежність – у суверенітеті,
якого немає, у гідному житті, якого немає. Незалежність у нас, українцях, яких…
НІ! Поки ще є. Ми ще є! Нас знищують, проти нас ведуть
повномасштабну війну, від куль на сході, до куль у телевізорі. Нас намагаються
знищити й позбавити найдорожчого – волі й НЕЗАЛЕЖНОСТІ. Але поки ми єдині, поки
ми разом, поки ще інтелігенти є серед нас, варто боротися, варто думати, діяти,
намагатися, варто стояти на останньому бастіоні Незалежності.
Ніколи нас ще не було
підкорено. І хто іде на нас зі зброєю, сам від неї поляже.
Геннадій Сікалов