Усі воєнні роки держава справно, послужливо закуповувала безпілотники у компанії Арахамії.
За добрими світовими цінами.
І за Порошенка, і за Зеленського. Тому що в нашій країні бізнес чудово почувається, якщо його господар завжди при владі.
Навіть коли стало очевидно всім, навіть управлінню безпілотної авіації Міноборони, що низьковисотні досить великі безпілотники з бензиновим двигуном типу ПД-01/ПД-02 компанії "Укрспецсистемс" легко збиваються ПЗРК з ІЧ-головкою наведення та штатними пересувними комплексами ППО сухопутних військ з ІЧ або оптичними каналами наведення – навіть тоді Міноборони купувало.
Про це написав у Facebook волонтер Юрій Касьянов, інформує медіа агенція "Останній Бастіон".
"Скандали. Там Тарас Трояк відчайдушно воює з вітряками - його енергію та на фронт. Я не хотів залазити, і не відстежував, але тут мені надіслали скрін-вістку від Арахамії, і треба відповісти.
Це те, про що говорить і пише Трояк, і це правда, добре відома всім, хто займається безпілотниками в Україні, бо ринок вузький: усі все знають і розуміють.
Є свідчення того, що Арахамія опікується не лише безпілотниками, а тримає руку на пульсі всіх державних оборонних закупівель. Можливо.
Нас два роки водило за носа військове відомство, незважаючи на всі підготовлені папірці та готові до демонстрації апарати – ударні, розвідувальні, транспортні. То в них новий рік, то ковід, то начальник у відпустці, то треба папірець підписати, то запор, то гонорея…
У неформальній обстановці говорили прямо – йди до Арахамії, вклонися, і буде тобі щастя. Зрештою, ми плюнули, переключилися на цивільний ринок, і тут же підписали перші контракти.
Немає жодних сумнівів, що в компанії "Укрспецсистемс" зібрався сильний колектив, і що їхня продукція (загалом) потрібна країні у воєнний час.
Як немає жодних сумнівів у тому, що "арахамійщина" - це зло, яке підриває обороноздатність країни.
Тому що коли в галузі є один "смотрящій", який лобіює інтереси своєї компанії, і який вирішує, попри реальні потреби Збройних сил, що купувати на бюджетні гроші, що ставити на озброєння, - тоді немає у нас ні ефективних ударних дронів, ні дешевих розвідувальних, ні реальної конкуренції, тому що весь бюджет йде "в правильному напрямку".
Усі воєнні роки держава справно, послужливо закуповувала безпілотники у компанії Арахамії. За добрими світовими цінами. І за Порошенка, і за Зеленського. Тому що в нашій країні бізнес чудово почувається, якщо його господар завжди при владі.
Навіть коли стало очевидно всім, навіть управлінню безпілотної авіації Міноборони, що низьковисотні досить великі безпілотники з бензиновим двигуном типу ПД-01/ПД-02 компанії "Укрспецсистемс" легко збиваються ПЗРК з ІЧ-головкою наведення та штатними пересувними комплексами ППО сухопутних військ з ІЧ або оптичними каналами наведення – навіть тоді Міноборони купувало.
Тільки тепер, коли "педех" (ПД) вже немає (де, до речі, статистика втрат?), компанія Арахамії викотила, нарешті, електричну версію "ПД" – безпілотник "Шарк", на який через "Повернись живим" зібрали 325 млн грн.
До речі, чому жирні волонтерські фонди спонсорують Арахамію – це окреме питання.
Це вміння та можливості господаря вести переговори, безумовно. То Притула прикуповує залишки незбитих ще "педех" на початку війни, то оголошує бомбічний збір на ударні безпілотники RAM II, котрі сором'язливо не називають безпілотниками Арахамії, і які на показовій демонстрації не потрапили жодного разу з трьох разів по цілі на відстані прямої видимості.
Це, втім, не завадило господареві поставити їх на озброєння до Міноборони за ціною 50 тис. доларів за штуку. Дорого. Дуже дорого. Але ціна не бентежить Чмута, який забиває весь теле-радіоефір рекламою "Шарка", який ще дорожчий. Чому так?
Чому великі "волонтерські" фонди допомагають не тим, хто реально потребує підтримки, робить унікальні продукти, і за значно нижчою ціною, а тим, у кого все схоплено, хто має держзамовлення, і хто заробляє гроші на війні?
І останнє. Про двох інвесторів, яких "розвів на гроші" Касьянов, пише Арахамія. Коли тебе не можуть звинуватити ні в боягузтві, ні в підлості, ні в крадіжці, з'являються інвестори, яких ти кинув. Прізвища до студії, Давид.
Давайте запитаємо самих інвесторів.
Інвестиції у високотехнологічні проєкти – це дуже ризикована штука у всьому світі, коли лише один проєкт із десяти вигоряє. Це відомо. Особливо високі ризики, коли успіх приймуть на озброєння чи ні - залежить від Арахамії. Або від твого вміння/здатності прогинатися. До того ж, у нас в країні немає "інвесторів" у класичному розумінні цього слова. У нас є господарі проєкту, які можуть будь-якої миті його закрити, просто за своїми сімейними обставинами, або тому, що набридло. Але ми, проте, досягли успіху. Просто Арахамії це невідомо. Гроші не ті...
І має рацію, безумовно, Арахамія, коли в іншому коменті пише, що він – "не інвестор Укрспецсистемс".
Потім інвесторами виступили різні державні силові структури, які не могли відмовити Арахамії. Потім – шейхи ОАЕ, яким Арахамія продав свою продукцію. Згодом Міноборони України як основний покупець. Потім фонд Притули. Потім "Повернися живим". Тобто – українські громадяни, які допомагають через волонтерів.
І якщо припустити, що мінімальна маржа на всьому цьому волонтерському зборі "лише" 20% (я оцінюю в 35%), то із 325 млн грн, зібраних Чмутом, у Арахамії виходить 65 млн доходу. Півтора мільйони доларів за одну ніч. Це ви ще не порахували 12%, які за законом мають право залишати собі благодійні фонди. А ви кажете війна", - написав Касьянов.