Висновок: хочеш дезертирувати – дезертируй, ніхто тебе шукати не буде. Але дезертируй мовчки.
Як я й передбачав, слідчий суддя Печерського райсуду обрав дезертиру Гнезділову запобіжний захід у вигляді безальтернативного тримання під вартою.
І це при тому, що 86 тисяч кримінальних проваджень, зареєстрованих з початку повномасштабної війни за фактами дезертирства (ст.ст. 407, 408 КК України), взагалі не розслідуються, повідомляти про підозри стали тільки у вересні 2024 року, і то заочно.
Можна не сумніватись, що справа Гнезділова буде взірцево-показовою і він отримає по-максимуму.
Кулеметник Гнезділов, насправді, останні півтора року «проходив службу» в Києві, де вів якісь передачі на Громадському, заснував громадську організацію «Українські ЛГБТ-військові» та усіляко насолоджувався життям.
Однак замість того, щоби зображати з себе військового – як аферист Шабунін, актор Тритенко чи співак ротом Положинський – солдат Гнезділов трохи втратив зв’язок з реальністю й вирішив, що він може безкарно публічно закликати до дезертирства зі Збройних Сил.
Наслідки не забарились: 23 вересня 2024 року Донецька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону за фактом публікацій закликів солдата Гнезділова в соцмережах і ЗМІ зареєструвала кримінальне провадження за ч. 4 ст. 408 КК України і ЛГБТ-активіст тепер узнає, чому військовослужбовцю Шабуніну можна пиячити в Києві, не з’являючись у своїй військовій частині, а Гнезділову – ні. Бо Шабунін, на відміну від Гнезділова, своїм ротом обслуговує корупційні схеми Татарова та Умєрова, а Гнезділов своїм ротом якщо кого і обслуговує, то тільки таких же ж активістів, як він сам.