Конституція України стверджує, що надра належать народу. Та всі ми знаємо, що здебільшого зиск від видобування корисних копалин мають олігархи й наближені до влади клани. Тож чимало представників ЗМІ Полтавщини зацікавила тема семінару - «Проведення журналістських розслідувань у сфері добування корисних копалин». Захід був організований у рамкам проекту «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи впровадження» у частині надання допомоги в реалізації компоненту «Ініціатива прозорості видобувних галузей в Україні», який фінансується агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Енергетична галузь справедливо вважається однією з найкорумпованіших, бо тут «крутяться» величезні гроші, суспільство не завжди поінформоване про кінцевих власників нафтогазових свердловин та справжні обсяги видобутку вуглеводнів.
Для Полтавщини це й справді дуже актуальна тема, адже в області видобувається 40% українського газу. Тільки, на жаль, мешканці колись найбільш екологічно чистої області живуть не як у Кувейті: прибутки йдуть у столицю та в кишені багатіїв, а простим людям залишається сплюндроване довкілля, розбиті великоваговими автомобілями дороги та хвороби.
Утім, є шанс, що через кілька років ситуація зміниться на краще. Адже з 2013 року Україна приєдналася до «Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні» (ЕІТІ) , за стандартами якої вже працює 51 країна світу. Ініціатива передбачає добровільне надання, зокрема, нафтогазовидобувними компаніями інформації про обсяги видобутку, доходи та видатки тощо. І здебільшого саме з мас-медіа громадяни черпають інформацію про те, чи працюють добувачі надр в рамках природоохоронного законодавства або навпаки створюють екологічні проблеми; скільки грошей повертається до регіону і чи йдуть вони на задоволення потреб місцевих громад; чи є компанії-видобувачі відповідальними перед громадянами і чи дотримуються вони стандартів ЕІТІ.
Як відомо, депутати Полтавської обласної ради VII скликання з 2015 року не надають спецдозволів на розвідування та промислову розробку нафтогазових родовищ у Полтавській області, наполягаючи на тому, що 5% відсотків рентних платежів повинні залишатися в місцевих бюджетах. І Кабмін, і облдержадміністрація тисне, але обласні депутати тримаються. І мабуть, питання не зрушить з мертвої точки до 1 січня 2018 року, коли почне діяти відповідний закон.
Експерт Асоціації «Надрокористувачі України» Ніна Лисенко розповіла, що парламент увалив цей закон 20 грудня 2016 року, а боротьба його прихильників та противників тривала більше року. Ви здивуєтеся, але попри гучні заяви про сприяння децентралізації уряд Володимира Гройсмана тихо лобіював неприйняття законопроекту, адже мова йшла про 5% рентних платежів, які не отримуватиме державний бюджет. Наприклад, за прогнозними показниками місцеві бюджети Полтавської області у 2018 році збільшаться на 850 млн. грн.: така ціна питання.
Нещодавно Верховна Рада мала ухвалити законопроект «Про розкриття інформації у видобувних галузях», адже поки що дуже мало газовидобувних компаній надають дані про свою діяльність для звітів ЕІТІ. Для ухвалення закону не вистачило трьох голосів.
Гання Кіященко, голова Полтавської філії Суспільної служби України, яка й була організатором семінару для журналістів, зазначила, що закон був провалений, певно, через зацікавленість окремих нардепів. Приміром, члени парламентської фракції «Відродження», до якої входить і полтавський депутат Олег Кулинич, зареєструвалися на вечірнє засідання Верховної Ради, але під час голосування важливого законопроекту чомусь були відсутні в сесійній залі.
Тож нині розроблений новий законопроект, який, до речі, передбачає санкції до тих нафтогазовидобувних компаній, які ухилятимуться від надання відомостей про свою діяльність. Також з наступного року компанії будуть зобов’язані оприлюднювати договори про спільну діяльність.
Саме тема про діючі угоди про спільну діяльність на території Полтавської області дуже цікавила учасників семінару. Доповідачем з цієї теми мав бути радник директора ГПУ «Полтавагазвидобування» Юрій Береза, однак він не з`явився і навіть не повідомив організаторів про те, що його не буде! Так полтавські журналісти отримали «приклад відкритості» по повній програмі!
Ще однією проблемою в стосунках нафтогазовидобувних підприємств та місцевих громад є сплата ПДФО (податку на доходи фізичних осіб, який раніше називався прибутковим податком) не за фактичним місцем роботи працівника, а за місцем реєстрації юридичної особи в ДПІ. А це несправедливо, оскільки ці кошти спрямовуються не на розвиток тих територій, де безпосередньо знаходяться шкідливі виробництва, а в основному, в столицю чи інші великі міста. На думку голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького, законодавчого вирішення потребує й ситуація, коли бізнес-структури отримали від облради спецдозволи на геологічне дослідження та промислову розробку родовищ багато років тому, але так і не приступили до роботи. Це стосується тих фірм, які отримали спецдозволи до 2011 року, бо тільки з 2011 року існує законодавча норма про порядок відкликання спецдозволу в разі невиконання умов.
Полтавські журналісти висловили побажання, щоб наступного разу серед тренерів обов’язково були відомі журналісти-розслідувачі, котрі поділилися б своїм досвідом проведення журналістських розслідувань у сфері добування корисних копалин.
Людмила Стельмах (Кучеренко)