Суддівська недоторканність 2.0: як ВРП винайшла спосіб ховати корупцію через почесні відставки
Друзі, ви будете сміятись, але Вища рада правосуддя 9 грудня 2025 року ухвалила рішення «Про вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя» у зв’язку з тим, що Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади (так, у цієї ТСК саме така довжелезна назва, очолює її Сергій Власенко) зацікавилась фактами кричущої корупції під час призначення суддів на посади.
Скандал спалахнув у серпні 2025 року, коли з’ясувалося, що так звана «Громадська рада доброчесності» — себто «представники українського громадянського суспільства», чий голос є вирішальним при призначенні суддів — це насправді дрібні пройдисвіти, які не мають жодного стосунку до громадянського суспільства (у зв’язку з відсутністю такого в Україні), а є найманими працівниками, яким за «правильні» голосування платить ФОП Жернаков Михайло Володимирович, зареєстрований у Харкові з КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права».
Жернаков — пасинок екс-першого заступника міністра юстиції Миколи Кучерявенка й нині переховується від мобілізації на фіктивній службі в Міністерстві оборони України, куди його прилаштував колишній міністр оборони Умєров після того, як Жернакова було оголошено в розшук Шевченківським РТЦК та СП м. Києва і оштрафовано на 5300 грн за ухилення від мобілізації та підробку документів про неіснуючу хворобу.
Очікувано, що члени ТСК, ознайомившись із публікацією колишнього члена ГРД на сайті «Української правди» про те, як ФОП Жернаков прибрав до рук процедуру призначення суддів, спершу запросили на засідання комісії та опитали голову ВККСУ Пасічника, члена ВККСУ Сабодаша та самого ФОП Жернакова. А згодом — переконавшись, що підозри у продажу суддівських посад більш ніж обґрунтовані — направили запрошення голові Вищої ради правосуддя Усику, його заступнику Кваші та членам ВРП Морозу й Маселку, які навіть не приховують, що обслуговують бізнес ФОП Жернакова.
Саме з цього приводу ВРП і здійняла галас, заявивши, що виклик таких поважних персон на засідання ТСК «є втручанням у діяльність Вищої ради правосуддя та створює загрозу незалежності та авторитету правосуддя». Ба більше, ВРП доручила Усику «поінформувати Президента України, Раду Європи, Європейську Комісію, Європейську мережу рад правосуддя про це рішення Вищої ради правосуддя та ситуацію, що склалася у сфері забезпечення незалежності судової влади та авторитету правосуддя в Україні».
Уявляєте, як будуть здивовані в Раді Європи, Єврокомісії та Європейській мережі рад правосуддя, коли дізнаються, що в Україні суддів фактично добирає ФОП Жернаков, на утриманні якого перебувають члени так званої «Громадської ради доброчесності»?
Щоправда, відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», посадові особи, службові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій, громадських об’єднань та окремі громадяни зобов’язані з’явитися на запрошення слідчої комісії та дати правдиві показання. А ч.2 ст. 351 КК України встановлює кримінальну відповідальність за невиконання законних вимог ТСК, створення штучних перешкод або надання недостовірної інформації.
Тому дивного у тому, що ВРП традиційно плює на закон, немає — це не вперше. Але зараз ідеться про «загрозу незалежності та авторитету правосуддя». Бо якби ВРП справді дбала про авторитет і незалежність судової влади, то передусім звільнила б із посад тих суддів, які демонструють очевидні ознаки психічних розладів.
Люди, на жаль, хворіють — і на психічні захворювання теж. Судді — також люди, тому серед них трапляються особи з відверто неадекватною поведінкою. Але це не заважає «міським божевільним» вершити правосуддя іменем України. Пригадую, як у Ворошиловському райсуді Донецька була суддя, яка побила позивачку в судовому засіданні. І — нічого: пізніше «її честь» стала суддею Вищого адміністративного суду та пішла в почесну відставку, хоча була рішенням Вищої ради юстиції рекомендована до звільнення за порушення присяги.
Проте навіть такі кричущі випадки ВРП розглядати не хоче. Лише одного неадекватного суддю, який писав у рішеннях, що Закони України (він називав їх «так званими законами України») є авторськими творами, а дійсним законодавством вважаються «божественні нормативно-правові акти» — тобто Біблія — ВРП позбавила мантії. І то лише тому, що подання дисциплінарної скарги було замовлене та оплачене ФОП Жернаковим.
То про яку «загрозу незалежності та авторитету правосуддя» верзе ВРП, якщо судді з орбіти ФОП Жернакова публічно глузують із ВРП і поширюють у Facebook фото дисциплінарного інспектора ВРП Олексія Гури з коментарем «прєзєрватів штопаний»? Дисциплінарна скарга щодо цього інциденту в ВРП не розглядається. Усик згадує про «авторитет правосуддя» лише коли отримує виклик на засідання ТСК.
Або інший приклад: суддя з відверто девіантною поведінкою поширює у Facebook дописи свого «політтехнолога» (у суддів тепер є персональні політтехнологи!), яка перебувала на утриманні помічника нардепа Деркача, а нині називає українських військових, що з перших днів війни на фронті, «українськими гнидами».
Ця ж суддя рекламує «твори» колишньої громадянки України Гальської — працівниці російського видання «Комсомольская правда в Донецке», а також антиукраїнських пропагандистів Замдиханова та Карачевцева. Усі ці персонажі, які служать росії, суддя називає «фаховим середовищем». Але дисциплінарні скарги щодо неї ВРП не розглядає.
Більше того, ВРП винайшла спосіб допомагати суддям уникати відповідальності: роками не розглядає скарги, даючи їм час подати заяву про відставку — після чого скарги залишаються без розгляду.
Приклад — ухвала дисциплінарного інспектора ВРП Вікторії Недибалюк про залишення без розгляду скарги Командувача морської піхоти ЗСУ генерал-лейтенанта Содоля щодо судді Оксани Черниш. Скарага подана 8 грудня 2023 року. А рівно за два роки — 8 грудня 2025-го — ВРП повернула її без розгляду, бо 14 серпня 2025 року Черниш уже звільнили в почесну відставку.
Тому я бачу лише один спосіб захистити незалежність та авторитет правосуддя — ліквідувати Вищу раду правосуддя, яка не виконує покладених на неї обов’язків, а найбільш одіозних службових осіб ВРП відправити на лаву підсудних.