Убогі, але високодуховні полтавці вирішили наср@@ти менш духовним прямо на голови.
Чарівна Полтава, яка ще 30 років тому викликала захоплення, за часів Матковського—мамая—ямщиків, денщиків, та інших орохамій перетворилася на місто — привид. Місто — базар. Місто вибитих вікон, місто знищених пам'яток, місто варварів, люмпену, злодіїв, та лицедіїв.
Про яку «духовну столицю» можна просторікувати, коли високодуховні містяни справляють нужду прямо на голови високодуховним населенцям полтавських територій?
Що трапилося з містом, що трапилося з людьми, які в ньому жили?
Де поділися освічені люди, які були світочами міста, які допомагали місту відбутися в історичних паралелях?
Можливо, ще живі останні з могікан, хто любить своє місто?
Можливо, час зібратися та вирішити, що робити, та як жити і нам, і місту?
Бо, у пишанні власними амбіціями та власним розумом, можна місто і країну до прірви довести.
А бажаюче плем'я без землі та їх служки виродки з радістю нас туди скинуть.
P.S. Умисно не називаю прізвища істот, які взяли на себе відповідальність за життєдіяльність міста, вони того не варті.
Госпідарям, які дозволяють собі ср@@ти на голови полтавцям, краще приберіть свої високодуховні витвори, допоки не довелося вам їх з'їсти.