Про прорив греблі захопленої Каховської ГЕС Україна і світ дізналися вранці 6 червня 2023 року.
Кадри повені, що затоплювала навколишні населені пункти, транслювали світові інформаційні агентства. Подія сталася в день, коли ООН відзначала День російської мови.
Російське керівництво озвучило іншу версію — що греблю обстріляли ракетами ЗСУ. Утім, розслідувачі The New York Times дійшли висновку, що вибух стався у внутрішніх спорудах ГЕС, а на той момент вона перебувала під контролем росії.
Каховська гідроелектростанція була п’ятою за розмірами в Україні. Її відкрили у червні 1955 року. Станція регулювала водостік Дніпра для виробництва електроенергії, а також забезпечувала зрошення земель на посушливому півдні України. Російські військові окупували Каховську ГЕС у перші години повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, розповів «Новинам Приазов’я» директор станції Олег Пащенко.
«Була велика кількість військової техніки, яка підійшла до ГЕС. Потім озброєні військові зайняли всі приміщення станції. Весь персонал був виведений військовими РФ. Залишилося лише четверо робітників — оперативна служба. Згодом вона та частина обслуговуючого персоналу продовжували працювати, їздили на станцію в обмеженому режимі. Пересування — лише під наглядом військових РФ. Вони приставляли до кожного нашого працівника свого військового, який за ним стежив», — згадує він.
За словами Пащенка, українські фахівці продовжували працювати на станції до жовтня 2022 року. Вони відкривали і закривали затвори, контролювали роботу обладнання. Адже спочатку серед окупантів на Каховській ГЕС були лише військові — без жодного фахівця.
«У жовтні 2022 року на станцію нас просто не допустили. На той момент технічний стан устаткування та гідроспоруд був задовільним. Але ми бачили, що на території заплавної та надзаплавної гребель були розміщені фортифікаційні споруди російських окупантів, а частина території — замінована. На пристанційній площі, в машинному залі, було багато військової техніки та боєприпасів. Там вони й проживали», — розповів директор станції.
Пащенко не сумнівається, що станцію цілеспрямовано підірвали російські військові.
«Станція будувалась у 1950-ті роки — дуже надійно. Щоб її зруйнувати, потрібно було до трьох тонн вибухівки — і це люди навколо відчули. Коли стався вибух, його чули. Це мало бути заздалегідь сплановано. Якби це була випадковість, вона не спричинила б такої масштабної катастрофи. Для цього вони, ймовірно, готувалися. Та й у нас про це були дані», — сказав він.
У зоні затоплення після руйнування греблі опинилися 80 населених пунктів — переважно на окупованому Росією лівобережжі Херсонщини. За інформацією Міноборони України, внаслідок катастрофи загинули 32 особи, 28 постраждали, ще 39 — зникли безвісти. Утім, ці дані не є остаточними, оскільки українські рятувальники не могли працювати в зоні російської окупації.
Так само не остаточними є й підрахунки матеріальних збитків, завданих руйнуванням Каховської ГЕС. У вересні 2023 року представник Міноборони Дмитро Зубар озвучив суму в 1,5 мільярда доларів США.
На початку 2025 року міністерка захисту довкілля і природних ресурсів України Світлана Гринчук назвала майже в десять разів більшу суму.
«Нараховано майже 14 мільярдів доларів збитків, яких завдала руйнація греблі Каховської ГЕС і втрата водних ресурсів. Для навколишнього середовища — це наші природоохоронні території, величезна кількість лісів. Це 64 тисячі гектарів — майже 30% природоохоронного фонду Херсонщини було затоплено і втрачено. Величезна кількість рослин, тварин. І я вже не кажу про ті збитки, які були завдані людям і господарствам», — наголосила вона в інтерв’ю телеканалу «Рада».
Але навіть сума в 14 мільярдів доларів не охоплює всіх збитків, зауважив генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота. Саме ця компанія управляла Каховською ГЕС до окупації.
«Я думаю, що ми ще будемо вести ці підрахунки, адже треба врахувати, скільки втратив аграрний сектор і промисловість. Ми, звичайно, розуміємо, що втрачаємо приблизно від 1,5 до 2 млрд кВт·год виробітку щороку. А це — 8–10 млрд гривень щорічних втрат для компанії. Найгірше ж те, що ми втратили 35% запасів прісної води», — зазначив Сирота.
Від руйнування Каховської ГЕС минуло вже півтора року. Брак води після зникнення водосховища відчутний досі. Зокрема, з дефіцитом води стикаються жителі окупованого Бердянська. Природа ж на місці колишнього водосховища поступово відновлюється, розповіла міністерка Гринчук.
«Звичайно, були побоювання, що ця земля, яка залишилася після того, як зникла вода, деградує. Але, на щастя, природа стала на бік України. Зараз на цих територіях ростуть вербові ліси. Природа розвивається інакше, але вже сформувалася певна нова екосистема внаслідок цієї трагедії. Природа, дійсно, сама себе потроху відновлює», — сказала вона.