Хто ж він – Григорій Кагамлик, чиїм іменем названі вулиці в Полтаві, Гребінці та Слободо-Петрівці, школа в його рідному селі та ЗОШ №16 в обласному центрі? Йому поставлено пам’ятники в Гребінці та Слободо-Петрівці, є бюст у Слободо-Петрівській школі, меморіальна дошка в Полтаві.
- Це було 9 лютого 1943 року, - розповіла завідувач Гребінківського районного народного історико-краєзнавчого музею Людмила Безвиненко. – Підрозділ, у якому служив сержант Григорій Кагамлик, готувався до відсічі ворогу біля села Друге Нікольське (нині – Первомайське) в Курській області. За даними розвідки, вранці фашисти мали перейти в наступ. Командир послав назустріч ворожим підрозділам бронебійників на чолі з Кагамликом. По коліна шугаючи в глибокий сніг, 14 сміливців дійшли до виярка дороги, що вела в село, й окопалися. Рано-вранці поповзли німецькі танки. Пролунали вибухи. Ось уже до сталевих потвор залишається не більше 500 метрів. Сержант підбив один танк, другий поцілив бронебійник Юрій Антонов. Ще два танки, не витримавши вогню, повернули назад. Незабаром німецька атака повторилася. Кагамлик та його товариші знову відбили навалу, розгромивши три танки. Сам Григорій уже був двічі поранений, але продовжував керувати обороною. Третю ворожу атаку супроводжували автоматники та самохідні гармати. Сміливці не збиралися відступати. От зупинилася «самоходка», яку вони підбили, запалали ще два танки. Та в цей час ворожа куля пронизала груди Григорія Кагамлика…
Лише надвечір надійшло підкріплення. Бійці знайшли сержанта, який стікав кров’ю, та його мертвих бійців. Того страшного дня сміливці знищили близько 80 німецьких автоматників і десять танків. «Я бився до останнього патрона. Фашисти не пройшли», - такими були останні слова Григорія.
Гітлерівці так і не взяли курського села Друге Нікольське. А сержанту Григорію Кагамлику було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Йому було 20 років…
Про це варто б пам’ятати і Путіну, який вважає, що Росія перемогла б у війні й без України…