Літаки літають тому, що ми навчилися правильно використовувати силу, яку досі не можемо остаточно пояснити.
Немає єдиної теорії. З часу першого польоту братів Райт минуло понад 100 років, але серед фізиків досі немає згоди щодо того, що саме створює підйомну силу крила.
Про це йдеться у матеріалі The New York Times.
Теорія Бернуллі пояснює підйом завдяки різниці швидкостей повітря над і під крилом. Але:
на практиці потоки не «зустрічаються» одночасно;
ця теорія не пояснює перевернутий політ.
Теорія Ньютона стверджує, що крило відхиляє повітря вниз, і повітря штовхає крило вгору. Але:
вона не враховує область зниженого тиску;
не дає точних розрахунків без додаткових припущень.
Сучасні підходи використовують складні числові моделі (рівняння Нав’є — Стокса), які працюють на практиці, але не дають простого фізичного пояснення.
Інтуїтивної відповіді немає. Навіть експерти з MIT і Кембриджа не мають єдиної думки. Аеродинамічна підйомна сила — це результат взаємодії багатьох чинників одночасно.
Головний висновок: літаки літають не тому, що ми повністю розуміємо, як саме. А тому, що ми навчилися правильно використовувати силу, яку досі не можемо остаточно пояснити.