Африка розпадається на частини швидше, ніж вважалося.
Геологи заявили, що Африка розколеться на частини швидше, ніж вважалося раніше. Активний рифт досяг «критичного порогу» і незабаром розпадеться, утворивши новий океан, повідомляє Science Alert.
Водночас, як зазначає видання, у геології поняття «скоро» досить відносне. Розкол триватиме ще мільйони років, але з геологічної точки зору це дуже скоро.
«Ми виявили, що рифтогенез у цій зоні більш розвинений, а земна кора тонша, ніж будь-хто припускав. Східна Африка просунулася в процесі рифтогенезу далі, ніж вважалося раніше», — заявив геофізик з Колумбійського університету Крістіан Роуен.
І ця знахідка має велике значення для історії людства. Рифтова зона Туркана в Кенії багата на скам’янілості ранніх гомінінів, що вказує на те, що це було ключове місце для еволюції людини.
Але нове відкриття свідчить про те, що цей регіон міг бути не більш значущим для предків людини, ніж будь-який інший. Ймовірно, геологічні процеси створили дуже сприятливі умови для скам’яніння.
Континенти Землі постійно рухаються, хоч і надзвичайно повільно. Понад 200 мільйонів років тому вони всі були об’єднані в один суперконтинент, і, за прогнозами, у майбутньому знову з’єднаються. Там, де зустрічаються дві тектонічні плити, утворюються гори. Там, де вони розходяться, народжуються океани.
Африканська плита наразі розділяється на дві: масивну Нубійську плиту на заході, яка охоплює більшу частину континенту, і меншу Сомалійську плиту, яка охоплює більшу частину східного узбережжя та острів Мадагаскар.
У новому дослідженні вчені зосередилися на конкретній частині цієї системи — рифті Туркана, що простягається на сотні кілометрів через Кенію та Ефіопію. Учені вивчили сейсмічні вимірювання, які раніше провели в цьому районі, і виміряли товщину земної кори.
Виявилося, що в центральній частині рифта кора набагато тонша — лише 13 кілометрів. Для порівняння: товщина кори вздовж країв рифтової зони становить понад 35 кілометрів.
Коли товщина кори в рифтовій зоні стає меншою приблизно за 15 кілометрів, це означає, що вона вступила у фазу, яка називається «звуженням». Після досягнення цієї точки континентальний розкол стає практично неминучим.
Через кілька мільйонів років цей етап завершиться, і почнеться наступний — океанізація. Тобто тут з’явиться новий океан. Земна кора настільки потоншає, що з-під неї почне вивергатися магма, яка потім накопичуватиметься й остигатиме, утворюючи улоговину. Вона стане дном нового океану, оскільки в цей регіон надходитиме вода з Індійського океану.
Цей процес уже починається в Афарській низовині, розташованій на північному сході Африки, неподалік від Червоного моря.
Дослідники підрахували, що Турканська рифтова формація вступила у свою нинішню фазу звуження близько чотирьох мільйонів років тому, після тривалого періоду вулканічної активності. Це збігається з віком найдавніших останків гомінінів, знайдених тут.
Вчені вважають, що це не випадковість. У міру звуження рифтової формації темпи опадонакопичення прискорювалися, що створило ідеальні умови для отримання докладної інформації про життя, яке існувало в цьому районі в той час.