Держава, яка не контролює інструмент власного стеження, перестає бути повністю суверенною у сфері безпеки.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск звинуватив попередній уряд у передаванні секретних даних «Ізраїлю» через шпигунське програмне забезпечення Pegasus, спричинивши політичний скандал.
Туск заявив, що польські служби безпеки допустили витік даних до «ізраїльської» компанії. За його словами, попередня адміністрація заплатила понад 30 мільйонів злотих за систему стеження, контроль над якою залишався в «Ізраїлю».
Національна прокуратура Польщі та слідча комісія Сенату оприлюднили ключові висновки у справі щодо «ізраїльського» шпигунського програмного забезпечення Pegasus.
Те, що починалося як придбання «зброї проти терористів та організованої злочинності», обернулося внутрішнім стеженням, масштабним стеженням «Ізраїлю» за Польщею та прямою загрозою національній безпеці.
Суть скандалу
У 2017 році уряд «Права і справедливості» (PiS) придбав систему Pegasus «ізраїльської» компанії NSO Group. Офіційно — для боротьби з тяжкими злочинами й тероризмом.
Фактично систему застосовували проти опозиційних політиків, журналістів, адвокатів, суддів, прокурорів та громадських діячів. За даними прокуратури, зафіксовано 578 випадків використання.
Серед об’єктів стеження — керівник виборчої кампанії «Громадянської платформи» Кшиштоф Брейза, адвокат Роман Гертих, який захищав, зокрема, родину Дональда Туска, прокурорка Ева Вжосек, суддя Беата Моравець та інші.
Особливо гостро стоїть питання фінансування: значну частину коштів — близько 25 млн злотих із загальної суми щонайменше 33–60 млн — взяли з Фонду справедливості, призначеного для допомоги жертвам злочинів.
Головний удар: Польща не контролювала систему
Найтривожніші висновки експертизи фахівців Агентства внутрішньої безпеки (ABW), яку прокуратура оприлюднила 12 жовтня 2026 року:
Польські служби, передусім Центральне антикорупційне бюро (CBA), не мали повного контролю над системою.
Виробник — NSO Group — зберігав віддалений доступ до інфраструктури, на якій обробляли та зберігали оперативні матеріали.
Дані, зібрані Pegasus, залишали територію Польщі через анонімізувальну мережу серверів у різних країнах світу, якою керувала «ізраїльська» компанія.
Модуль, відповідальний за зараження пристроїв, перебував під винятковим контролем NSO.
Технічну підтримку й оновлення здійснювали віддалено, причому оперативні заходи не припиняли — виробник отримував повний доступ до системи.
Експерти прямо вказують: польська сторона не мала навіть паролів до частини адміністративних облікових записів.
Прем’єр Дональд Туск назвав це «одним із найбільших скандалів після падіння комунізму» та «злочином проти держави» (zbrodnia stanu).
За його словами, органи влади, відповідальні за правосуддя й безпеку, передали іноземній компанії, тобто «ізраїльським» спецслужбам, тисячі конфіденційних відомостей про польських громадян, зокрема опозиціонерів, прокурорів і суддів.
Кримінальні справи
Станом на жовтень 2026 року сімом колишнім посадовцям уже висунули офіційні обвинувачення:
Колишньому керівникові CBA Ернесту Б., колишньому керівникові ABW Пйотру П. та колишньому керівникові Служби військової контррозвідки (SKW) Мацею М. — за невиконання обов’язків: допуск до використання системи без необхідної акредитації безпеки та без забезпечення захисту секретної інформації.
Колишньому заступникові керівника CBA Даніелю К. — за незаконне передавання матеріалів оперативного контролю щодо Романа Гертиха, зокрема відомостей, що становлять адвокатську таємницю.
Трьом співробітникам варшавського підрозділу CBA — за організацію безпідставних оперативних заходів, незаконне збирання даних та введення в оману прокурорів і суддів.
Слідча комісія Сенату додатково направила до прокуратури повідомлення щодо ще 11 осіб, зокрема колишнього міністра юстиції Збігнєва Зьобро, колишнього координатора спецслужб Маріуша Камінського та інших високопосадовців часів правління PiS.
Контекст і методи роботи
Pegasus — класичний продукт комерційної кіберзброї. Він дає змогу отримати майже повний контроль над смартфоном: доступ до повідомлень, дзвінків, фотографій, геолокації, мікрофона, камери й навіть видалених даних.
«Ізраїльська» NSO Group позиціонувала його виключно як засіб боротьби з тероризмом та організованою злочинністю. Однак скандали через його використання проти опозиції, журналістів і правозахисників спалахували в усьому світі — у Мексиці, Індії, Саудівській Аравії, Угорщині та інших країнах. США у 2021 році внесли NSO до чорного списку.
Польський випадок особливо показовий із погляду методів спецслужб. Коли держава купує іноземний інструмент із «чорною скринькою» всередині, вона фактично передає частину свого суверенітету іншій державі.
Контроль над інфраструктурою зараження та маршрутизацією даних залишається у виробника. За умов, коли цей виробник пов’язаний зі спецслужбами, дані польських політиків, суддів та адвокатів стають доступними спецслужбам іншої країни.
Колишні представники влади PiS наполягають, що систему застосовували лише за рішеннями судів і вона була необхідною для безпеки. Нинішні розслідування свідчать про інше: судді, які надавали дозволи, часто не знали повного спектра можливостей Pegasus.
Висновки аналітика
Скандал із Pegasus у Польщі — не просто історія про зловживання однієї партії. Це навчальний приклад того, як сучасні комерційні засоби кіберрозвідки розмивають межі між внутрішнім контролем і зовнішньою залежністю.
Держава, яка не контролює інструмент власного стеження, перестає бути повністю суверенною у сфері безпеки. Навіть якщо виробник «не користувався» доступом — експертиза цього не довела, — сама можливість такого доступу вже є критичною вразливістю.