про бідолаху Болівара, у якого спина вже не витримує
Зазумимо, товариство, трикутник «Андрій – Вован – Андрій», бо надто настирливо гудуть мережі про невідворотну рокіровку. Тільки от чи піде Богдан днями, чи ось-ось за найвищим українським плечем постане нова сіра тінь – Єрмакова, знаєте, пересічному дядькові з Кобищанів – до, м'яко кажучи.
Побіля трону завжди вовтузились. Інколи з поножовщиною. Здебільшого іскрили інтелекти і правила бал витончена підступність. Але країна вигравала лише тоді, коли на троні сиділа непересічна особистість, котра мудро і поблажливо спостерігала за гримасами і базіканням блазнів у ковпаках з бубочками, а кермо тримала міцно і впевнено, ведучи державний корабель до земель обітованих. Принаймні, туди обіцяла довести.
Під нашим троном ситуація протилежна. Коли роль царя-батюшки фактично грає блазень-невіглас, то й штовханина, влаштована хитрющими і слизькими інтриганами-юристами, суттєво зменшує кількість варіантів пристойного для країни фіналу поточної п'ятирічки.
Шанси для посполитих та їхніх чубів зберігалися б за умови наявності пристойної команди дружб при троні. На жаль, на нашій Банковій цугцванг куди не поткнись – або хіпстер на самокаті, або хапуга з обрізком труби за спиною, або бездара з продюсерсько-фотографічним досвідом. Або усе разом в одній зеленій обгортці.
Що воно за землі такі від Сяну до Дону, на яких навіть вивірена віками народна мудрість підсовує винятково негативні варіації? Ну, і де той добрий кінь, якого і в стайні куплять, і з якого впасти не шкода?
З нашим конем усе не так – то був, та з'їздився, то корм йому не такий…
О-о, дивіться на Гугл: у всій телегенічній красі постає перед нами банкою з павуками канал «1 плюс 1». Після обшуку службою друга криворізького дитинства Зе І. Баканова кабінетів програми «Гроші» на каналі роботодавця Зе І. Коломойського, куди привели дроти прослуховування режимного об'єкту із самокатом у кутку, конфлікт ляльковода з лялькою неминучий.
Тільки щось дивитися на них, остогидлих, не хочеться.