Махмуд Захар про зброю, окупацію та залежність від «Ізраїлю».
Лідер ХАМАС, хірург Махмуд Захар, утратив сина, а його дружина зазнала тяжких поранень під час нальоту єврейських бомбардувальників на Газу. Проте він не прагне помсти. Захар навчався в Каїрі, дотримувався курсу арабського націоналізму Гамаля Абделя Насера, але з часом розчарувався у світському націоналізмі та звернувся до релігії. Він повернувся до рідної Гази й у 1987 році став одним із засновників ХАМАС разом зі своїм учителем шейхом Яссіном — людиною з інвалідністю, яку згодом убили єврейські кілери. Перед виборами Захар дав інтерв’ю лондонській газеті «The Times».
Чому ми повинні роззброїтися? Якщо «Ізраїль» спробує знову захопити Газу, чи прийде Англія нам на допомогу? Усі країни мають армію, щоб захищати батьківщину й народ, — чому ми маємо бути винятком?
Переговори — не самоціль, а метод. Якщо «Ізраїль» виступить із пропозицією щодо звільнення полонених, виведення військ і припинення атак, ми готові до обговорення. Але неприйнятно наслідувати наших попередників із «ФАТХ», які роками вели переговори й нічого не досягли, лише марно витрачали час і гроші, а потім із усмішкою говорили про досягнутий прогрес, хоча жодного прогресу не було.
Ми повинні відмежуватися від «Ізраїлю» і в економіці, і в питаннях безпеки, а також відкрити двері для наших арабських сусідів. Співпраця з «Ізраїлем» у військовій сфері стала катастрофою, оскільки вона підривала єдність народу й мало не призвела до братовбивчої війни.
Наша залежність від економіки «Ізраїлю» підірвала нашу економіку. Ми купуємо бензин в «Ізраїлі» за 1,20 долара, тоді як у Єгипті він коштує 15 центів. Ми платимо «Ізраїлю» за електроенергію вдесятеро більше, ніж платили б Єгипту. «Ізраїль» обкладає нас податками та руйнує нашу економіку.
«Ми отримуємо допомогу на певних умовах, які часто суперечать нашим національним інтересам. Нам потрібна допомога, але без жодних умов. Донори можуть приїхати й подивитися, як ми використовуємо гроші, але якщо вони хочуть продовжити окупацію — це неприйнятно».