Реальні рішення у сфері війни та переговорів перейшли до генералів, тоді як новий лідер виконує координаційну роль.
В Ірані після загибелі верховного лідера Алі Хаменеї сформувалася нова модель управління, у якій ключову роль у питаннях безпеки, війни та дипломатії відіграють військові.
Про це повідомляє видання The New York Times.
Його син, аятола Моджтаба Хаменеї, формально очолив країну після рішення ради духовенства, однак фактично не здійснює одноосібного контролю над державними процесами. За даними співрозмовників серед іранських посадовців та аналітиків, система ухвалення рішень трансформувалася у колективну, де визначальний вплив мають командири Корпусу вартових ісламської революції.
Оточення нового лідера описує його роль як координатора, який покладається на вузьке коло військових та політичних радників. За словами джерел, саме генерали формують порядок денний і визначають стратегічні рішення, тоді як сам Хаменеї здебільшого погоджується із вже підготовленими позиціями.
Ситуацію ускладнює стан здоров’я нового верховного лідера. Після авіаудару США та «Ізраїлю» по резиденції його батька наприкінці лютого він отримав серйозні поранення і нині перебуває в ізоляції. Через ризики для безпеки доступ до нього максимально обмежений, а комунікація відбувається через закриті канали.
Фактична передача повноважень військовим відбулася на тлі війни та загибелі значної частини політичного і силового керівництва країни. Генерали Корпусу вартових революції не лише контролюють військові операції, а й беруть на себе функції у сфері зовнішньої політики та переговорів із Заходом.
Зокрема, саме військові визначали стратегію дій Ірану у конфлікті зі США та «Ізраїлю», включно з атаками, закриттям Ормузької протоки та рішенням щодо тимчасового перемир’я. Вони також перебрали на себе ключову роль у переговорах із Вашингтоном, фактично відсунувши від процесу міністра закордонних справ.
Президент Ірану та уряд, за оцінками джерел, були відсторонені від ухвалення стратегічних рішень і зосереджені на внутрішньому управлінні – забезпеченні економіки, постачанні ресурсів та стабільності в країні.
Аналітики зазначають, що новий баланс сил посилив позиції жорсткої військової еліти, тоді як вплив духовенства поступово зменшується. При цьому сам Моджтаба Хаменеї значною мірою залежить від військових, оскільки саме вони забезпечили його прихід до влади та гарантують стабільність режиму.