24 вересня Верховний суд Іспанії дозволив уряду провести ексгумацію останків генерала Франсиско Франко – очільника антикомуністичних сил під час Громадянської війни та багаторічного державного лідера.
Останки генерала хочуть перенести з меморіального комплексу «Долина Полеглих» на цвинтар Ель Пардо на півночі Мадрида.
Представники соціалістичного уряду відверто заявляють, що їхня мета – не допустити прославлення національного лідера Іспанії.
Уряд вирішив перенести останки генерала Франко минулого року. На початку осені це рішення схвалив парламент. Такі дії спровокували багатотисячні протести патріотично налаштованих іспанців. У листопаді, коли остаточне рішення ще не було прийняте, могильна плита Франко стала об’єктом безпосередньої наруги: її облили фарбою. Реакцією на акт вандалізму стало те, що впродовж кількох днів могилу генерала вшанувало близько 20 тисяч іспанців.
Дії соціалістичного уряду посилили поляризацію іспанського суспільства. З одного боку, вони мобілізували патріотичні кола. З іншого – призвели до активізації лівих екстремістів. Зокрема, почастішали випадки наруги над могилами інших антикомуністичних діячів.
Варто відзначити, що члени іспанських ультралівих угрупувань брали участь у війні на Донбасі на російському боці у складі так званої «Інтернаціональної бригади імені Карлоса Паломіно». Крім того траплялися випадки нападу представників іспанських організацій лівого спрямування на культурні заходи за участі української діаспори.
Нещодавнє судове рішення знову активізувало патріотичні іспанські кола. До могили генерала Франко стоять величезні черги.
На відео, опублікованому одним із лідерів української громади в Іспанії Іваном Вовком, видно приголомшливі масштаби черги тих, хто прагне востаннє відвідати могилу генерала Франко у меморіальному комплексі «Долина Полеглих».
Водночас Іван Вовк зазначив, що дії уряду можуть призвести до ескалації протистояння. «Схоже, осінь у країні Сервантеса обіцяє бути гарячою», – написав він.
Історична довідка: Під час Громадянської війни 1936-1939 років іспанським антикомуністичним силам доводилося протистояти не лише місцевим лівим, але й учасникам «інтернаціональних бригад», значну частину яких становили професійні військові з СРСР. У роки Другої світової війни Іспанія зберігала нейтралітет.
На боці очолюваних генералом Франко антикомуністичних сил воювало певне число українських емігрантів, які мали досвід участі у війні проти більшовизму у 1917-1920 роках. У повоєнний час Іспанія надала прихисток українським біженцям, що рятувалися від комунізму. Генерал Франко приязно ставився до української антикомуністичної боротьби.