Його власна прессекретарка не може пояснити, що відбувається.
Менш ніж за 24 години після того, як обидві сторони домовилися про двотижневу паузу, угода вже розвалюється в режимі реального часу.
Іран заявляє, що Ормузьку протоку знову закрито. Іран стверджує, що Ліван був частиною угоди. «Ізраїль» заявляє, що ні, і все одно продовжував бомбардування. Парламент Ірану каже, що США вже порушили три пункти домовленостей.
То що ж сказала Каролін Лівітт на брифінгу? Вона заявила, що повідомлення «абсолютно неприйнятні» — і водночас не відповідають дійсності — але також, що ситуація відстежується «щохвилини». Усі три тези — в одній відповіді.
Це те саме перемир’я, яке Трамп назвав «важливим днем для миру в усьому світі». Це угода, яка, за його словами, довела його геніальність. Це результат, заради якого він погрожував знищити «цілу цивілізацію».
Тепер Іран контролює Ормузьку протоку й відкрито регулює потоки нафти на власний розсуд. У нього з’явилися важелі впливу на Сполучені Штати, яких раніше не було. Загинули 13 американських військовослужбовців. Ціни на бензин стрімко зростають. А відповідь Джей Ді Венса на заперечення умов угоди іранським спікером парламенту зводилася до питання, чи розуміє той англійську.
Це не дії переможців. Це дії людей, які намагаються пояснити, чому вони програли.
Тут є лише дві можливості — і жодна з них не є доброю. Або у Трампа ніколи не було реальної угоди, і він усе одно оголосив про перемогу. Або угода була, але «Ізраїль» одразу її зірвав, і він не має уявлення, як притягнути союзників до відповідальності.
У будь-якому разі за це розплачується американський народ. На заправках. У мішках для тіл. І в регіоні, який тепер небезпечніший, ніж на початку всього цього.
Ось так виглядає дилетантство на світовій арені.