Уявні цілі «Ізраїлю» затягують у хаос не лише близькосхідний регіон, а й увесь світ.
Ряд західних аналітичних видань дедалі частіше звертаються до теми планів «Ізраїлю», який усе рідше прикриває свої агресивні дії та захоплення чужих територій «захистом безпеки» й відкрито проголошує єврейську зверхність над людством.
Сіоністські очільники прямо заявляють, що їхня мета – створення «великого Ізраїлю», що зрештою має забезпечити прихід так званого «царя іудейського».
На думку юдейських сектантів і їхніх спільників-євангелістів, необхідно наблизити глобальну війну «Армагеддон», аби світові з’явився «цар іудейський» — у версії євреїв, та Ісус у версії християнських сіоністів.
Звідси агресивні напади «Ізраїлю» — як на своїх, так і на чужих.
Одне з провідних експертних британських видань UnHerd опублікувало аналіз, що оцінює регіональні та глобальні наслідки зростаючої агресії «Ізраїлю».
У ньому зазначається, що процес дестабілізації на Близькому Сході, який почався зі вторгнення США в Ірак на хибних підставах, тривав протягом багатьох років із численними факторами, як-от поява «арабської весни» та ІД.
Публікація підкреслює, що близькосхідний регіон, який останнім часом намагався відновитися, тепер увійшов у період хаосу через агресію «Ізраїлю».
Вказується, що уявні цілі «Ізраїлю» затягують у хаос не лише регіон, а й увесь світ.
Протягом цілого покоління Близький Схід залишається символом неспроможності арабських держав, які були спантеличені й ослаблені серією катастроф.
Нова хвиля дестабілізації в новітній історії Близького Сходу накрила регіон із вторгненням США в Ірак.
Агресія США призвела до так званої «арабської весни», захоплення ІД Месопотамії та частини Леванту, розпаду Сирії та Лівії, нестабільності в Лівані й до війни Саудівської Аравії в Ємені.
Водночас, попри триваючі конфлікти та нестабільність, арабські держави в останні роки намагаються здійснити проєкт «сильного відродження».
Ірак формує основи функціональної держави. Монархії в регіоні Перської затоки спираються на бюрократію й взаємне співробітництво «в галузі безпеки».
Автократичні режими відкидали вимоги «демократії та доброго врядування». Втім, арабські режими зуміли відновити державний потенціал, що є необхідним, але недостатнім елементом регіональної стабільності.
А тепер цьому «проблиску надії» загрожує ескалація максималістської регіональної війни «Ізраїлю».
«Ізраїль», за необмеженої підтримки, яку він отримує від Вашингтона, загрожує існуванню відразу кількох держав у регіоні, руйнуючи крихку структуру Близького Сходу.
Адміністрація Трампа реагує на агресію «Ізраїлю» обмеженим неофіційним чи кулуарним обуренням при фактичній співучасті в агресивних діях «Ізраїлю».
Представник Білого дому повідомив Axios: «Нетаньягу поводиться як божевільний і весь час усе бомбить. Ця ситуація фактично підриває плани Трампа».
Ця кулуарна заява була зроблена у зв’язку з нападом «Ізраїлю» на Сирію для «захисту друзької меншини». Однак насправді це стосується практично всього регіону.
Деякі політики у Сполучених Штатах із запізненням усвідомили, що без функціональних держав Близький Схід ніколи не стабілізується. Однак нині це розуміння руйнується «Ізраїлем», а постійні конфлікти, етнічна чистка, депортації населення та людські трагедії знищують стабільність у регіоні.
Водночас треба визнати, що саме США проклали дорогу «Ізраїлю».
Трамп вийшов із ядерної угоди з Іраном під час свого першого терміну й відкрив простір для прихильників зміни режиму. Байден, своєю чергою, надав «Ізраїлю» повну свободу дій (збережену під час нової каденції Трампа) для консолідації своїх кроків зі знищення Гази та анексії Західного берега річки Йордан.
Під час свого другого терміну Трамп брав безпосередню участь у війнах «Ізраїлю» в Ірані та Ємені й підтримував агресію «Ізраїлю» проти Сирії та Лівану, яка загрожує існуванню цих держав.
Своєю чергою «Ізраїль» чітко заявляє про свою стратегічну мету й демонструє, що хоче тримати сусідні держави достатньо слабкими, «щоб загрожувати Ізраїлю».
Ця параноїдна стратегія становить велику проблему не лише в регіоні, а й у світі, як набагато більша небезпека, ніж здається.
Близький Схід у стані війни та дестабілізації може спровокувати хаос, який поглине весь світ. Саме на провокування хаосу заточена вся стратегія «Ізраїлю».
Експерти вважають, що на даний момент «великі цілі» «Ізраїлю», яких він прагне досягти, штовхатимуть сіоністів атакувати дедалі більше й агресивніше, аби реалізувати їх. У результаті криза затягне не лише Близький Схід, а й занурить глобальну систему в радикальний глухий кут.