Світ «скасовує» попаданця. Чи є підстави стверджувати, що буде «скасована» й ерзаZ-нація?
Пояснюємо згадане чорт-знає-що, чергову лексичну новацію з бантиком збоку. Кенселінг – це освоєний сучасним просунутим людством зі смартфонами наперевіс (смартфон автора «чистить» онучка – у власника бракує не лише гнучкості пальців, а й айтішних звивин. Ця заувага – приклад самоіронії, не більше!) процес публічного засудження відомої особи. Якщо наочніше: «Руське корито, пішло на фік».
Попаданець – це персонаж фантастичного чтива про випадкове переміщення у часі. Жив собі поживав на Кобищанах, торох-бабах – опинився у Переяславі 18 січня 1654 року. За помочі Полтавського полку, який, до речі, не підтримав переходу Гетьманщини під «кріпку руку царя східного», викрав Хмеля-Богдана (як СБУ Чауса) і спалив царську грамоту Олексія Михайловича. Уся подальша історія – Бобику під хвіст і на нашу користь.
Про надії на «всеросійський кенселінг». Наскільки вірогідно «скасувати» руський мір разом зі щуром у бункері? Останній – очевидний попаданець. З ординського улусу ХIV століття.
Стоїть перед очима печальна картинка, і ви її теж, певно, бачили: один пузатий омонівець в космічному обладунку жене московським тротуаром сотню молодих і переважно дебелих «протестувальників». Жене із задоволенням, азартом, усвідомленим правом чабана на застосування пуги до безсловесного бидла. Бидло тікає. У захваті від своєї участі в «антивоєнній акції», з почуттям виконаного обов'язку. Та розверніться, мужики! Куди вас ханатки несуть?! Він же один проти вас!!!
Бачите, це чернігівські селяни можуть голіруч зупиняти танки орків. ЗаZомбований до стану інфузорії глибинний нарід на вияв чогось людського вже не здатен. 23 лютого, ще до війни, бункерного щура підтримувало 68 відсотків опитаних ВЦІОМом ерзаZ-росіян, 25 лютого – 71.
Атож, доки щур не застрелився, надії на прозріння інфузорій примарні. Вихід ̶ утилізація біокультури як такої.
Тримаймося. Смерть ворогам!