Нелогічні мотиви та дивні факти.
«Це моя помста українській владі»: підозрюваний у вбивстві Андрія Парубія визнав свою провину, але заперечив, що його шантажувала фсб: «Це неправда. Все, чого я хочу, — щоб скоріше ухвалили вирок. Так, я визнаю: я його вбив. І хочу просити, щоб мене обміняли на військовополонених, аби я міг поїхати і знайти тіло свого сина», — сказав він.
Дуже незрозумілий момент із цим 52-річним «кілером» Парубія. Поки що виглядає так, наче взяли «лівого фунта», який був у зобов’язаннях перед службою чи ментами, і він узяв на себе провину.
Судячи з фото «кілера» та відео його рухів під час пострілів, це молода й худорлявіша людина, за статурою не схожа на цього 52-річного «дурачка». Діяв холоднокровний та професійний убивця. Саме вбивство, маскування, професійний відхід з місця злочину зовсім не нагадують недолугі підпали машин «на замовлення» через Телеграм. Цей діяч ще менш співставний із фото/відео вбивці, ніж Ріфмайстер та Дугар у справі Шеремета.
Якщо росіяни вбили твого сина, то дуже дивно проситися на обмін до росіян.
Якщо хочеш помститися владі, то ціль у вигляді Парубія виглядає вкрай дивною. М’яко кажучи, Парубій не при владі з 2019 року та фактично не дотичний ані до війни, ані до всього блядства, що зараз відбувається.
Або «фунт краснопьорих», або божевільний, у якого проблеми з логічним мисленням. Я схильний до першого варіанта, але якщо другий, то дуже раджу до прочитання книгу Ірини Хоменко «Логіка: теорія та практика» в перший місяць перебування в СІЗО.
Ще з часів нападів махновців на білогвардійські кортежі, з часів убивств царських чиновників лівими есерами та анархістами в Центральній Україні — і до «ексів» та атентатів УВО та ОУН.
Але останній рік — якась халепа: люди обирають цілі вкрай некоректно, наче якась нечиста сила диктує їм імена доволі порядних та позитивних людей, яких треба вбити.