Слухаючи деяких нардепів Полтавщини, створюється думка, що наші села одні з найкращих: сміття немає; дороги відмінні, майже як в Європі; кругом панує злагода і патріотичний настрій. Себто воно так, поки не приїдеш і не подивишся на все особисто, власними очима.
Перше на що хотілося б звернути увагу – це сміття. Так-так. Звісно, всі ми пам’ятаємо, що «дехто» повністю вирішив це питання, з його слів. Але чомусь на під’їзді до Ковалівки в авто почало нестерпно смердіти. Здавалося б Макухівське звалище ми вже минули кілька кілометрів тому. Але, як виявляється, на під’їзді до Ковалівки можна знайти Макухівські смітники в мініатюрі.
Лісосмуга, що перетворена на смітник? Це нормально. Адже слідкувати за сміттям є сенс лише в самій Ковалівці, поблизу своєї приймальні, так пане Юрій Бублик?
Але годі, загалом ситуація у селі зі сміттям непогана, хоча існують і доверху заповнені сміттєбаки.
Найбільше, що вражає, це відношення мешканців Ковалівки і її очільників до української державної символіки.
Герб на урні для сміття. Що може бути більш патріотичним?
Та на цьому знущання над патріотичною душею українця в Ковалівці не скінчились. Чому?
Тому, що за кількасот метрів від селищної ради знаходиться монумент на честь загиблих вояків під час другої світової війни. І так, нічого поганого в цьому не має. Навпроти нього навіть знаходиться невеликий хрест з вшануванням пам’яті жертв голодомору.
Але люди добрі, чому на хрест вшанування жертв голодомору з гори дивиться комуністична символіка?!
Можливо для когось це нормально, але подібний «збіг» викликає певний дисонанс.
Окремий момент, це дорога до Ковалівки. Звісно, в самому селі все, як і гадалось, добре. Та ось невелика проблема – до цього «добре» потрібно ще доїхати.
Про що була ця стаття? Про лукавість певних нардепів. Про нардепів, котрі надриваючи горло розповідають на віче про зміни, про майбутнє, про патріотизм і любов до України.
Вибачення прошу, та перш ніж вирішувати проблеми на державному рівні і розповідати українцям про патріотизм, приберіть, хоча б, комуністичну символіку, котра дивиться людям у спину, коли ті віддають шану жертвам комуністичних репресій!