… Збуджені, знервовані украй,
Лаємось, виплескуєм обиди.
Кожен виглядає свій трамвай,
А трамвай один. І той не їде.
Леонід Талалай
За фантастично швидкого розширення мережевого простору, який доречно порівняти хіба що з Великим Вибухом, уникнути звинувачень у плагіаті проблематично. Щось вѝносив геніальне у себе всередині про актуальне, значне чи навпаки – зелене, почав готувати його лексичну подачу на загал, гульк – хтось вже сказав про те ще геніальніше.
Пропонуємо суспільний договір за кращими історичними традиціями: ми (писарчуки) не зловживаємо відверто краденим, а ви (читачі) робите вигляд, що так і треба. Та, якщо серйозно, поза історичною практикою, слід нам усім просто тішитися з належності до кола однодумців. Дивись, сто разів повторене тобою і ними когось зрештою таки наверне до порохоботства. Чи навпаки – відверне від зебільства.
Найширші маси містян і гречкосіїв теж вже висловили ширі співчуття вкрай виснаженому невластивою діяльністю блазню-далекобійнику і найпаче його останнім важким, хоч і уявним шпациром за кермом Тesla «на камеру». Таки болить людям доля ста стадіонів, ста доріг, ста мостів, ста шкіл і стількох же дитячих садочків.
Оце саме той випадок, коли просимо бути й до нашої жмені «п'ятаків» помірковано доброзичливими – ми не зловживатимемо переліком банальностей про голодні очі Зе на печеньках у Гордона; потужний образ зношеного до стану критичної амортизації президентського організму, який вже став раритетом за сімейним столом і практично невпізнаванним для першої леді; переляк зеленого фракційного моноліту, якому недвозначно натякнули на тлінність усього парламентського; невсипний контроль за хтивим айфоном Яременка і пустотливими руками Киви; відступ як наступ і «сенсаційну» складову у воєнно-польовій темі.
Наше ж запитання щодо сенсів: кому адресував нещасний водій електрокара оце слізне прохання зжалітися над ним – несправедливо розкритикованим? Хто мав почути актора? Таку всю із себе казанську сиротину? Впевнені, що ми з вами, панове неЗе, не поведемося на дурнички від «пресухи» Мендель, мовляв, маємо подальше вдосконалення новітнього механізму комунікації балакучого таксиста (© позичене – авт.) з підданими через дзеркальце заднього виду.
Як на нас, вінценосний таксист у кепці з бубонцями попередив своїх. Разумковим з арахаміями, гончарукам з бакановими, сивохам і різним іншим бобляхам наказано бути готовими взяти на себе вину за провал експерименту з підміною гетьманської булави пісюном, а Конституції – самовчителем гри на роялі.
Невдовзі ми почуємо: «Ото кляте оточення так непереконливо зіграло свиту! Ми ж, Боунапартій Криворізький, маємо бути поза підозрами!». Разом з офісником Андрієм Богданом і Помпеєю – другою дружиною Цезаря.
Вадим Демиденко