В Україні зросли ціни на ліки: обіцянки МОЗ не справдилися
В Україні за останні 11 місяців подорожчали антибіотики, жарознижувальні та судинорозширювальні препарати. Зросли в ціні як ліки українського виробництва, так і імпортні. За даними Держстату, українські знеболювальні за цей період подорожчали в середньому з 23,37 до 27,42 грн за упаковку (10 таблеток).
Обіцянки міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка знизити ціни на 30% на найпопулярніші лікарські засоби з березня 2025 року фактично нічим не закінчилися. Напередодні «зниження» відбулося різке зростання вартості, а вже через пів року ціни повернулися до колишнього рівня. Українці й надалі платять за ліки більше, ніж рік тому, що підтверджує офіційна статистика.
«Вартість медикаментів дійсно знизилася майже на третину і відповідає тій, що зазначена як максимально можлива роздрібна ціна з урахуванням граничних націнок. Крім того, ліки є в наявності. Отже, препарати, які найчастіше купують українці в аптеках, вже зараз стали доступнішими», — заявив 20 березня міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. Так він відзвітував про виконання своєї обіцянки знизити ціни на 30%.
Однак секрет криється у періоді порівняння:
напередодні березневого «зниження цін на 30%» вартість препаратів різко підвищили;
це підвищення торкнулося саме тих ліків, які потрапили до «переліку МОЗу»;
якщо порівнювати із січнем 2024 року, ціни майже не знизились (а подекуди навіть зросли);
інші препарати, не включені до переліку, продовжили поступово дорожчати.
За даними Держстату, з жовтня 2024-го до вересня 2025-го:
судинорозширювальні засоби українського виробництва подорожчали з 16,69 до 18,4 грн (10 табл.), імпортні — з 78,54 до 95,83 грн;
жарознижувальні (знеболювальні): українські — з 23,37 до 27,42 грн, імпортні — з 29,77 до 33,86 грн;
антибіотики: українські — з 58,7 до 75 грн, імпортні — з 226,85 до 295 грн.
Динаміка вартості показує: з листопада 2024-го до лютого 2025-го ціни різко зросли (з 23,37 до 26,22 грн за 10 табл.), у березні — тимчасово знизилися до 25,79 грн, але вже за кілька місяців повернулися до попереднього рівня.
Для прикладу: таблетки «Парацетамол-Дарниця» по 200 мг, які не потрапили до переліку МОЗ, подорожчали поступово — нині в київських аптеках коштують 21,2 грн. Натомість таблетки по 500 мг, що входять до «переліку МОЗу», мали аномальні коливання: ціна різко піднялася до березня, потім знизилась на 30%, а згодом знову почала зростати. Нині 10 табл. 500 мг коштують 29,3 грн.
Ціни на ліки формують три ланки: виробники, дистриб’ютори та аптечні мережі. Сторони продовжують перекладати відповідальність одна на одну. Виробники заявляють, що саме вони знизили ціни на 30% у березні, але не коментують, чи саме вони напередодні підвищували вартість.
Дистриб’ютори також під прицілом — Антимонопольний комітет у справі №126-26.13/102-24 (щодо компаній «БаДМ» та «Оптіма-Фарм, ЛТД») встановив факти узгоджених дій у зміні цін. У результаті АМКУ оштрафував «БаДМ» на 2,3 млрд грн, а «Оптіма-Фарм, ЛТД» — на 2,4 млрд грн.
Поки виробники звинувачують аптеки у надмірних націнках і маркетингових договорах, аптечні мережі скаржаться на коливання оптових цін, за які, на їхню думку, відповідають саме виробники.
Реформування фармацевтичного ринку, започатковане Віктором Ляшком, фактично створило нові проблеми. І за це міністр має понести принаймні політичну відповідальність.