Кримінальний шлях Сергія Чередніченка

Оголошено винагороду 100 000 гривень за інформацію, що допоможе у затриманні особливо небезпечного злочинця

28 травня Полтавський відділ поліції оголосив у розшук Сергія Чередніченка, якого 26 травня засудили до 3 років ув’язнення за побиття уже ексзаступника міського голови Полтави Андрія Ляміна. Наразі чоловіка уже внесли у базу розшуку МВС як особу, яка переховується від органів влади.

Відділ комунікації поліції Полтавщини повідомив, що Сергій Чередніченко переховується від суду за вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст. 350 ККУ (Умисне нанесення побоїв або заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження службовій особі або громадянинові, який виконує громадський обов’язок, у зв’язку з їхньою службовою чи громадською діяльністю).

Для розуміння небезпечності злочинця, нагадаємо кримінальний шлях Чередніченка.

Суд визнав його винним у побитті ексзаступника Полтавського міського голови Андрія Ляміна.

Той напад із побиттям, як відомо, стався в травні 2018 року в приміщенні Полтавської міської ради. Чередніченко підкараулив Ляміна біля його приймальні. Пізніше заступника мера зі струсом мозку забрала до лікарні швидка.

Октябрський районний суд Ухвалою від 26 травня 2020 року оголосив Чередніченка у розшук.

Отже, можна було б зробити висновок, що справедливість бере гору. Але це, якщо не знати історію очільника СПУ, про «подвиги» якого «Останній Бастіон» неодноразово повідомляв. Зокрема і про низку кримінальних справ порушених проти нього. Серед іншого – про смертельні ДТП соціаліста, відомого участю в резонансних подіях, які часто виходили за межі здорового глузду.

Сьогодні про деякі характерні справи засудженого діяча варто нагадати. Щоб і вони не лишилися поза увагою Феміди, яка до останнього часу вперто закривала на це очі.

ДТП, розлади психіки та смерть дитини

За інформацією з правоохоронних органів, 18 травня 2008 року автівка Чередніченка насмерть збила людину. Це перше відоме нам ДТП за його участю, коли Сергій Чередніченко був за кермом транспортного засобу.

А вже на наступний день Чередніченко загримів в психіатричну лікарню.

У рамках одного із журналістських розслідувань ми повідомляли про цю справу й оприлюднювали виписки з історії хвороби Сергія Чередніченка, надані головою Народної ради Володимиром Дащенком. Згідно з документами психіатричної лікарні імені Мальцева, Чередніченко дійсно гостював у них з 19 травня 2008 року.

Остаточний діагноз, який політик отримав у психіатричній клініці – ШИЗОФРЕНІЯ, параноїдна форма, галюцинаторно-параноїдний синдром, затяжний перебіг.

Ми тоді припускали, що візит в психіатричну лікарню – це вдала спроба Чередніченка уникнути відповідальності за скоєне.

Друге ДТП за участі голови Соціалістичної партії Сергія Чередніченка сталося невдовзі – в липні 2010 року. На трасі Київ-Харків поблизу Лубен Чередніченко збив шестирічного хлопчика.

При чому не зрозуміло, хто надав Чередніченку право керувати транспортним засобом, якщо виходячи з його діагнозу, в нього можуть, наприклад, виникати галюцинації?

З його діагнозом, він мінімум до 2013 року він не мав законного права керувати транспортними засобами. Але 16.07.2010 року в с. Мгар, Лубенського району, Полтавської області Сергій Чередніченко скоїв ДТП, у результаті якого загинув шестирічний хлопчик. 

Жодного покарання за скоєне ДТП і смерть дитини Чередніченко не поніс. Правоохоронні органи закрили справу за відсутністю складу злочину в діях водія. Документи на транспортний засіб та автомобіль «Акура» Сергієві Чередіченку повернули.

І тут теж виникають питання. Адже Чередніченко має психічний розлад і не зрозумілим залишається факт повернення йому автомобіля, адже мінімум до 2013 року він не має права ним керувати ! Чому правоохоронними органами не було встановлено цей факт, залишається загадкою. 

В грудні 2019 року Генеральною прокуратурою України зареєстроване досудове розслідування у справі ДТП за участі голови Соціалістичної партії Сергія Чередніченка.

Рішення про реєстрацію кримінального правопорушення Генпрокуратура прийняла на підставі ухвали слідчого судді Печерського суду Києва.

Дії Сергія Чередніченка кваліфікували за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України – порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

І тут виникає низка логічних питань :

1) Хто надав право хворому на шизофренію Чередніченку керувати автомобілем у 2010 році?

2) Чому Сергій Чередніченко досі не покараний за скоєне у 2010 році ДТП, унаслідок чого загинула 6-річна дитина?

3) Чому справу із ДТП за участю Сергія Чередніченка, у результаті якої загинула дитина, закрили за відсутністю складу злочину і чи поніс хтось за це покарання?

4) Чому не була порушена кримінальна справа за фактом незаконного керування транспортним засобом психічно хворою людиною?

5) Чому, упродовж 9 років, прокуратура не була зацікавлена у розслідуванні смерті дитини і яка доля досудового розслідування розпочатого у 2019 році?

Не менше дивує і те, що маючи підтверджений діагноз шизофренія, Чередніченко не один рік «займався політикою» і навіть працював депутатом Полтавської міськради.

Сам же Сергій Чередніченко, в інтерв’ю одному з видань зізнався, що у 2008 році платив 600 $ одній із лікарень.

Це як раз про той час, коли він був пацієнтом в психіатричній лікарні імені О.Ф. Мальцева.

Відзначився Сергій Чередніченко і шахрайськими схемами під час свого невдалого досвіду підприємницької діяльності. Згадаємо про одну з них, по якій є відповідне рішення суду та необхідність сплачувати пені та штраф і повертати награбоване: 31.07.2008р. для будівництва котеджного містечка «Монолітінвестбуд Полтава» Чередніченко відмовлявся повертати 368 609 доларів США кредиту ВАТ «Морський транспортний банк».

Не покараний Сергій Чередніченко за вчинення неодноразових розбійних нападів і на працівників МСЕКу, унаслідок чого головний лікар Жабо Т.М. отримала тілесні ушкодження, а з установи були вкрадена медична документація конфіденційного характеру... і особисті справи хворих на шизофренію Киви та Чередніченко.

Не покараний, поки що, Чередніченко з Кивою за підпал автівки головного редактора Останнього Бастіону, як не покараний Чередніченко з тими , хто спалив ресторан «Мисливець» у Полтаві.

Також Чередніченка та його спільника Киву не було покарано за підпал техніки та будівель на підприємстві ПАТ “Полтавське”, та подальше знищення, шляхом підпалу, КТП 550, що забезпечувало безперебійну роботу ТОВ НВП « Яциново-Слобідський кар’єр піску».

Кримінальні провадження, по даних злочинах, роками розслідуються правоохоронцями без жодного результату.

Відносини з журналістами

У квітні 2016 року Чередніченко напав на заступника головного редактора «Останнього бастіону» Сергія Нагорного та погрожував йому фізичною розправою. Це все сталося безпосередньо в стінах Полтавської міської ради.

В травні 2017 року проти Чередніченка була порушена кримінальна справа через перешкоджання журналістській діяльності працівників «ІРТ-Полтава» Євгенії Семенченко та Владислава Шульги.

Ще більш резонансними стали події, що трапилися у Полтаві 18 травня 2018 року. Тоді двоє поплічників Чередніченка напали на журналіста видання «Трибуна» Ярослава Журавля. Журналіста було госпіталізовано зі зламаною щелепою.

12 липня 2019 року голова Соціалістичної партії Сергій Чередніченко здійснив напад на знімальну групу «Останнього бастіону».

Інцидент відбувся близько 11.00 біля Полтавської міської ради. Журналісти підійшли до політика, аби взяти в нього коментар стосовно його публічної діяльності. Чередніченко одразу ж почав поводитися агресивно, вживати лайку. Потім слова змінилися діями.

Потім Чередніченко почав погрожувати оператору і врешті-решт жбурнув мікрофон, пошкодивши його. При цьому він продовжував ображати журналістку.

Втім, звичайні образи – це лиш квіточки у поведінці Чередніченка з журналістами. Альбіна Коломієць зізналася, що під час зйомок одного з сюжетів Чередніченко разом з однопартійцями погрожував їй зґвалтуванням. Напевно, главі українських соціалістів не дають спокою лаври його попередників-більшовиків із притаманним їм масовим сексуальним насильством над жінками.

Нездатність Сергія Чередніченка до нормальної комунікації, схильність до жорстокості та дивні сексуальні нахили ймовірно пов’язані з документально засвідченими психічними відхиленнями політика.

Відзначимо, що основним чинником, завдяки якому Чередніченку вдавалося так довго уникати кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, є його дружба з одіозним народним депутатом України Іллею Кивою.

Депутатська кар'єра 

У 2002-2006 роках Сергій Чередніченко був помічником-консультантом секретаря комітету Верховної ради України з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю Миколи Карнауха (СПУ).

У 2014 році балотувався до Верховної Ради України шляхом самовисування (отримав підтримку 3,68% виборців 144 округу, 2926 голосів).

У жовтні 2015 року — обраний депутатом Полтавської міської ради 7-го скликання. Член фракції «БПП «Солідарність». Заступник голови депутатської комісії з питань підтримки ветеранів війни та учасників АТО, соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства і дитинства.

У липні 2016 року — вийшов з фракції «БПП «Солідарність» та склав повноваження депутата Полтавської міської ради 7-го скликання. Вихід з фракції супроводжувався скандалом. 

Лідер фракції БПП в Полтавській міській раді, Андрій Матковський, заявив, що за вихід з фракції складення депутатських повноважень, Чередніченко попросив в нього 100 тисяч гривень і ця сума була йому виплачена. Далі обоє обмінювалися низкою публічних звинувачень.

Соціалістична дружба

В липні 2017 Ілля Кива рейдерським шляхом захопив Соціалістичну партію України.

По те, що він став очільником партії, Кива повідомив сам, пояснивши рішення бажанням «відновити соціальну справедливість» та «зміцнити обороноздатність».

Проведення з’їзду соцпартії, який відбувся 8 червня 2017 року, прокоментували члени СПУ та представники ГО «Соціальний рух». 

Іван БОКИЙ, письменник, народний депутат трьох скликань від СПУ:

– Ніякого з”їзду не було, а отже й ніякого лідера нема. А що є? Є інтриги різних приблуд після рішення Вищого адмінсуду, який партія виграла і зробила цих приблуд нулями. От вони і граються в шосту палату і смішать народ. Партія зі зрозумілих мені причин у тяжкому стані, але з глузду не з’їхала, щоб вдаватися до послуг нових приблуд.

Ігор ПАНЮТА, член СПУ, активіст ГО «Соціальний рух»:

– З’їзд був фіктивним – більшість його учасників ніколи в Соцпартії не працювали. За призначенням Іллі Киви стоїть олігарх Петро Устенко, який претендував на головування, але був виключений з партії. Такою стала його реакція на рішення суду, що було не на його користь. Це може бути пов’язано з позачерговими виборами, а саме з подальшим перепродажем партії. З таким лідером партія працювати не може. Ніхто не знає Киву. Дивлячись як ЗМІ це підхопили, за цим можуть стояти ресурси Арсена Авакова. Вже не перший місяць відбувається силовий «віджим» партії, зокрема, були втрачені офіси у Києві.

Керівником Соціалістичної партії Ілля Кива пробув півтора роки, до червня 2018 року. Після цього він передав керівництво Сергію Чередніченку, котрий продовжив “відновлювати соціальну справедливість” і відновлював її до квітня 2020 року, коли стало зрозуміло, що найближчі кілька років він буде відновлювати соціальну справедливість за ґратами.

Слід зауважити, що Ілля Кива неодноразово висловлював слова підтримки своєму соратнику по соціалістичній партії. Після побиття Ярослава Журавля він висловив підтримку Чередніченку та показав своє зневажливе ставлення до журналістів.
Крім “відновлення соціальної справедливості” Киву та Чередніченка поєднують і психічні захворювання. У 2017 році, Сергій Каплін опублікував документи, які свідчать про те, що у 2012 році Іллі Киві було поставлено діагноз шизофренічний стан та надано другу групу інвалідності. 

Довідка про інвалідність зіграла важливу роль в біографії Іллі Киви. Під час роботи заступником начальника Управління у справах захисту прав споживачів у Полтавській області був звинувачений у хабарництві. У грудні 2013 року Жовтневий суд Полтави визнав Киву винним. Наступного року суд переглянув вирок та застосував закон про амністію. Як з'ясувалось згодом, суд взяв до уваги довідку з психлікарні про хворобу підозрюваного.

Проте, дані кричущі факти з біографії не стали перепоною для подальшого “кар’єрного злету”. 

У вересні 2014 року, Кива отримав звання майора міліції і був призначений командиром батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Полтавщина», який було створено управлінням МВС України в Полтавській області на базі батальйону «Полтава», роти «Кременчук» і роти «Мирний», якою до того командував сам Кива. Начальник ГУМВС Полтавської області Іван Корсун підтвердив наказ Авакова. Пізніше в результаті протесту бійців батальйону «Полтавщина» Киву було звільнено, а батальйон розформовано. В окремий батальйон спецпризначення «Полтава» було виділено 275 бійців. Командиром нового батальйону «Полтава» став колишній боєць добровольчого батальйону «Азов» Юрій Анучін.

Але і на цьому не закінчилася кар'єра Іллі Киви в рядах МВС. Кива отримав дуже впливового покровителя, котрим виступив Міністр всіх справ України Арсен Аваков.

10 грудня 2014 наказом міністра Авакова призначений заступником начальника УМВС України в Донецькій області.

З 1 липня 2015 переведений на посаду заступника начальника УМВСУ в Херсонській області, тоді ж йому було достроково присвоєно спеціальне звання «підполковник міліції».

Вищезазначені події свідчать про неабияку прихильність керівництва МВС до Киви. І не зважаючи на його судимості та інвалідність (спричинену психічним захворюванням), Арсен Аваков довіряє йому керівні посади в структурі МВС та довіряє бойову зброю шизофреніку ! ! !

22 жовтня 2015 року Арсен Аваков призначає Киву на посаду очільника Департаменту протидії наркозлочинності.

Зрештою, після кількох скандальних інтерв’ю та відмови від проходження переатестації, Киву було звільнено з керівних посад в МВС. Проте, згодом Арсен Аваков призначив його своїм радником. В даному статусі Ілля Кива перебував з жовтня 2016 року до червня 2017 року.

В липні 2019 року Кива склав повноваження глави партії, новим головою став Сергія Чередниченко, який на той час був керівником Полтавської обласної організації СПУ. Це пояснюється тим, що в парламентських виборах 21 липня 2019 року Кива братиме участь в списках проросійської партії “За життя”, від якої і був обраний до Верховної ради України.

Такі різкі зміни політичного вектора з “націоналіста” на ворога України нас не здивували, адже й націоналіст із Киви був так собі, перебування у “Правому секторі” він використовував для досягнення власних меркантильних цілей, а не для відстоювання інтересів держави. Останній Бастіон вже повідомляв про дивовижні пригоди Киви під час перебування у складі “Правого сектору”.

Також, уже бувши депутатом, Ілля Кива не вирізнявся бездоганною поведінкою, чим постійно викликав роздратування у членів фракції ОПЗЖ. Він постійно потрапляє у скандальні та компрометуючі ситуації та опускає, і без того не бездоганний, імідж партії кума Путіна на самісіньке дно. Дивно що його досі не виключили з фракції.

Неодноразово Ілля Кива був помічений у схемах вимагання коштів у аграріїв в Полтавській, Харківській та Луганській області. Крім того, у спільному розслідуванні Prozoro та Bihus.info повідомлялося, що Ілля Кива «кришує» рейдерські захоплення агропідприємств у Кіровоградській області.

Нещодавно стало відомо, що замість задекларованої народним обранцем від ОПЗЖ нафтопереробного заводу знайдено порослу бур'яном жомову яму з купою металолому.

Вказаний об'єкт аж ніяк не міг принести понад 1,2 мільйона гривень прибутків, як на тому наголошує сам Ілля Кива.

Звичайно, все не було б можливим без прикриття незаконної діяльності одіозного нардепа з боку правоохоронних органів. Упродовж 6 років Ілля Кива займається рекситом, рейдерством, нападами на людей, нищенням їхнього майна та ще Бог знає чим під прикриттям міністра усіх справ Арсена Авакова. Кива є одним з найбільш вірних його псів, в одному ряду з Антоном Геращенком та Артемом Шевченком.

Свою незаконну діяльність у Полтаві, він проводив разом із Сергієм Чередніченком, котрий був і залишається його вірним соратником в беззаконні та бандитизмі на території Полтави та області. Але на даний час, у Киви виникли деякі проблеми, адже Чередніченка оголошено в розшук, та активною діяльністю він займатися не може. Проте, Чередніченко залишив на період своєї відсутності вірних соратників, котрі готові виконувати будь-які завдання хазяїв.

Вірні соратники злочинців

Одним з основних соратників Киви-Чередніченка в Полтаві є юрист Дмитро Герасименко.

На позачергових виборах до Верховної ради, куди балотувався Чередніченко, Герасименко був його довіреною особою.
Крім цього, Герасименко був водночас і довіреною особою Іллі Киви на цих же виборах. Це свідчить про те, що з кадровим резервом у Киви-Чередніченка явні проблеми

Сам Дмитро Герасименко, має дуже яскраву біографію. В період з 2002 по 2007 рік він навчався у національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого. Після закінчення навчання, Герасименко починає працювати в органах прокуратури міста Полтави. За 8 років він встиг обжитися потрібними зв’язками та знайомствами в лавах правоохоронних органів.

У 2015 році Дмитро Герасименко звільнився з лав прокуратури та розпочав пошуки роботи. Ці пошуки були доволі тривалими. Герасименко, який 8 років пропрацював на державній службі, не хотів розставатися з теплими місцями. 

В період 2017 році Герасименко подавався на конкурси в структурі Управління юстиції в Полтавській області (де на той час працювала його дружина Альона Герасименко), Директорату в структурі Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та навіть на посаду судді місцевого суду. Проте, з цим у нього нічого не склалося і бажаних посад він не отримав.

Після цього, у 2018 році Герасименко подався на медійний проєкт “Нові Лідери”, який шукав “нові обличчя” які б могли змінити країну. На щастя, для Дмитра Герасименка цей проєкт також не став поштовхом до великої політики.

У своїй програмі на проєкті “Нові лідери”, Герасименко зазначав що він з березня 2018 року займається політичною діяльністю в Полтаві. І справді, Дмитро Герасименко часто став з’являтися на сесіях Полтавської міської ради, з іншими представниками команди Киви-Чередніченка, та влаштовувати там циркові вистави.

Також, з квітня 2018 року Герасименко очолює місцевий осередок СПУ, котра була “віджата” Кивою, шляхом рейдерського захоплення.

Після свого звільнення з прокуратури, Герасименко заснував юридично-консультативного центру "Прецеденть”. Про це він зазначає у своїй автобіографії та на сайті СПУ. Нам не вдалося знайти дані про реєстрацію такої юридичної особи, напевно Дмитро Олександрович здійснює свою діяльність не інформуючи про це державу (з усіма відповідними наслідками : не сплата податків і т.д.). Враховуючи попередню трудову діяльність Герасименка в органах прокуратури, “порішати” будь-яке питання він може дуже швидко.

Підозрюємо, що саме завдяки зв’язкам Чередніченка з Герасименком та Кивою, допомагають йому так довго переховуватися від правоохоронних органів. Бо навіть Романа Скрипника, “правоохоронцям” Авакова вдалося знайти за кілька днів. А от Чередніченка вони не можуть знайти вже кілька місяців, хоча Скрипник мав набагато більше навичок та кращі розумові здібності.

Ще однією вірною соратницею Киви-Чередніченка в Полтаві є Оксана Андрієвська.

Андрієвська була довірено особою Сергія Чередніченка на позачергових виборах до Верховної ради в 2019 році.

У Оксани Євгенівни доволі цікава роль у цій схемі. Сергій Чередніченко на стільки довіряє Андрієвській, що на неї записано весь його бізнес. 

Насамперед, Оксана Андрієвська є керівником ГО “Полтавська варта”. Ця організація є своєрідним бойовим крилом Соціалістичної партії в Полтаві. Неодноразово її члени були помічені в незаконних оборудках Сергія Чередніченка (вимагання коштів, напади на підприємства, спроби рейдерського захоплення). 

Також, члени цього ГО були залучені до блокування транспортних комунікацій, при спробі рейдерського захоплення ТОВ НВП «Яциново-Слобідський кар’єр піску» силами батальйону спецпризначення «Полтавщина» та десятка працівників поліції та спецполіції.

Крім ГО “Полтавська Варта” Андрієвська є керівником ТОВ “БАС-Експрес”, яке маючи у користуванні 13 автомобілів, займається автоперевезеннями в Полтаві. Саме цьому підприємству належать “антикорупційні маршрутки” Чередніченка, котрі займалися нелегальними перевезеннями Полтаві.  

Сергія Чередніченка неодноразово звинувачували у “кришуванні” нелегальних перевізників і це не безпідставно, адже власником ТОВ “БАС-Експрес” є його дочка Чередніченко Анастасія.

Ідейним соратником Киви-Чередніченка в Полтаві є Анатолій Білецький. Він з дружиною відповідав за інформаційну складову та висвітлення діяльності Киви-Чередніченка в соціальних мережах та ЗМІ.

Наталія та Анатолій Білецькі були активними членами команди Чередніченка в Полтаві, брали участь у сесіях Полтавської міської ради, відстоюючи позицію свого хазяїна. 

Також вони брали активну участь у конфлікті з “Полтавтрансбуд” навколо автостоянки по вул. Миру, 18, котра ризикувала стати другою “Кривавою аркою”.

Наталія Білецька, декларуючи активну громадянську позицію та проукраїнські погляди, не соромиться виставляти в соціальних мережах фото з забороненою законом радянською символікою.

Наприкінці 2019 року, сім’я Білецьких заснувала ГО “Полтавський центр ветеранів АТО”, від імені якого почав активно виступати Анатолій Білецький.

Проте, уже на початку агітаційної компанії до місцевих виборів, Анатолій Білецький різко змінив політичні вподобання. 
Відомо, що увійшов до команди політичної партії “За майбутнє”, яку не безпідставно пов’язують з олігархом Ігорем Коломойським.

В Полтаві “За майбутнє” висуває на посаду мера Олександра Мамая. 

У зв’язку з цим складається дуже цікава ситуація : або Білецькі щось не поділили з Чередніченком та вирішили перейти до іншого політичного табору, або команда Чередніченка вирішили пробиватися до влади увійшовши в колаборацію з іншими політичними силами, котрі мають набагато більше підтримки у електорату ніж Сергій Чередніченко, котрий до всього іншого ще й переховується від правоохоронців.

Резюмуючи всю наведену інформацію, ми бачимо, що Сергія Чередніченка не просто так не можуть затримати вже кілька місяців. Злочинець має тісні зв’язки з правоохоронними органами, навіть на рівні Міністра усіх справ України Арсена Авакова та на рівні місцевих правоохоронців.

Про пов'язаність Чередніченка з правоохоронцями говорить ще один факт. 

За інформацією 5-го каналу та деяких інших ЗМІ, Чередніченко спровокував паніку, пов’язану з коронавірусом у Нових Санжарах.

Чередніченко, раніше влади, повідомив про прибуття в Нові Санжари евакуйованих з Китаю українців. Саме цією інформацією спровокував паніку серед місцевих жителів, яка призвела до протестів і зіткнень із силовиками. 

У зв’язку з імпотенцією правоохоронних органів, їх корумпованістю та заангажованістю, у нас виникають сумніви в тому, що правоохоронці зможуть розшукати Сергія Чередніченка та передати його до місць позбавлення волі.
Беручи до уваги бездіяльність правоохоронців та суспільну небезпеку, яку несе Чередніченко, до редакції Останнього Бастіону звернувся меценат, який хоче виплатити винагороду 100 000 гривень за інформацію, яка допоможе у встановленні місця знаходження та затриманні особливо небезпечного злочинця Сергія Чередніченка.

Тепер у професійних Хедхантерів з’явилася непогана можливість заробити грошей та убезпечити суспільство від особливо небезпечного злочинця Чередніченка.

Ми лише хочемо попередити мисливців за головами, що Сергій Чередніченко має розлади психіки та може володіти вогнепальною зброєю, тому при його пошуках слід бути дуже обережними та подбати про свою безпеку.