Три предмети, названі «гривнами» доби Київської Руси, є підробками, вважає історик
Національний музей історії України виставив замість артефактів часів Київської Русі підробки.
Про це заявив історик Олександр Алфьоров.
Національний музей історії України відкрив виставку «День археолога: врятовані скарби». Я на Бахмутському напрямку, приїхати і подивитись виставку не можу.
Але з фотографій побачив три предмети названі «гривнами» доби Київської Руси. Про них згадували в багатьох сюжетах та під час відкриття виставки її організатори.
Друзі, ви бачите перед собою три підробки.
Вас, відвідувачів, співорганізаторів: Офіс Генерального прокурора, Національна поліція України, Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, Служба безпеки України та Державне бюро розслідувань, ЗМІ – ошукали.
Фейсбук – не місце для наукового тексту. Просто перерахую основні позиції:
1. Гривні мають свою типологію відповідно до форми та ваги: Київська, Чернігівська, Новгородська, Литовська, Галицька, Волинська, Татарська (всі вони мають ще значну кількість внутрішніх підвидів із урахування форми та ваги). Представлені на вітрині срібні зливки – не відповідають жодним типам. Середня – абсолютно фентезійна. Дві бічні – здалека нагадують подовжену гривну київського типу (на вагу 190-195 грам) проте одночасно мають значну кількість невідповідностей.
2. Клейма. Є незначна кількість пізніх гривень – 14-15 ст., що мають клейма. Їх знаходили та знаходять переважно на території сучасної московії. Ці клейма - різні знаки від знаків ханів Чингізидів до місцевих позначок. Це питання добре досліджене. Ставились клейма не на зовнішній бік (як на предметах з виставки), а на внутрішній та з краєчку. Подібних клейм ніколи не існувало. Технічно вони проставлені не правильно.
Тобто відбулась легалізація підробок на державному рівні з задіянням державних інституцій. Наскільки мені відомо – таких гривень-сувенірів було створено близько десятка для продажу. У такий спосіб чорний ринок отримав легалізацію фальшивок.
Знаючи низький рівень дискусії, що завжди зводиться до образ – навіть не чекаю адекватних відповідей.