Що не засідання міськвиконкому, то «перли» від голови засідання, голови міськради Олександра Мамая.
Після того, як очільник міста, сам того не розуміючи, накинув собі якихось зайвих 250 років, цитуємо: «Коли я ходив до школи, Петро І бив шведів під Полтавою», він зазначив, що:
Після обіцянки задовольнити, Мамай і підлеглі почали ділити землю. Найпопулярнішими фразами від голови були:
Тобто, передача ділянок по вул. Артема, Гоголя, Фрунзе, Жовтневій та Пушкіна землі з комунальної в приватну власність навіть не потребують обговорення. Як сам Мамай каже: «Тут усе зрозуміло».
Можливо, мерові дійсно зрозуміло, куди й кому у власність переходить земля.
Що ж до обіцяного задоволення кожного, то слова Олександр Федорович не дотримав. Пан Василь Ковальчук просив у Мамая 3 хвилини на свою доповідь, але той сказав, що дасть йому цілих 5 хвилин. Але після засідання. Тоді Ковальчук згадав Мамаю, що виграв на тому тижні в нього судову справу, і риторично спитав: «І що?» На що Мамай відповів не менш риторичною фразою, яка претендує, щоб стати крилатою. На доброму суржику мер відказав активісту й правозахисникові, котрий займається обміном полонених на АТО: «І нічо». Зала, як-то кажуть, лягла.
Але не було б так смішно, якщо б не було настільки правдиво. Дійсно, так і живемо. І нікому за це «нічо».