Суддя Гольник не визнає рішення ЄСПЛ.
У 2022 році суддя Гольник уже балотувалася у члени Вищої ради правосуддя, але не була допущена до конкурсу, оскільки Етична рада визнала її такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Тому зараз «її честь» змінила тактику й стала поширювати нецензурну лайку, антисемітські висловлювання й навіть погрози вбивством не в текстах своїх дописів у фейсбуці, а в коментарях під ними. Ці коментарі пишуть або її чоловік Гавриленко, який багато років ніде не працює і від початку повномасштабного вторгнення ухиляється від мобілізації, або члени її «команди» — кілька міських божевільних.
Окрім того, Гольник на своїй фейсбук-сторінці публікує посилання на анонімні наклепницькі статті, розміщені на анонімних, так званих «помийних» сайтах, які наповнюють «політтехнологи», наближені до Медведчука та Царьова. Також вона рекламує писанину російських пропагандистів — Гальської (працівниці видання «Комсомольская правда в Донецке», на сторінках якого вона оспівує так звану «спеціальну військову операцію»), Замдиханова (заступника керівника філії «Внешторгсервис» в Алчевську, інформацію про якого розміщено в базі «Миротворець»), головного редактора газети «Донецкая республика» Карачевцева (внесеного до бази «Миротворець» як провокатора й пособника бойовиків) та інших.
Усе це сходило Гольник з рук, оскільки до 15 серпня 2026 року членами Вищої ради правосуддя були двоє її приятелів — Роман Маселко та Микола Мороз, які блокували розгляд дисциплінарних скарг стосовно своєї подруги. Наприклад, коли дисциплінарний інспектор ВРП Олексій Гура підготував проєкт ухвали дисциплінарної палати про відкриття дисциплінарної справи стосовно Гольник, «її честь» опублікувала у фейсбуці фотографію Гури, а хтось із її «команди» супроводив цю фотографію коментарем «прєзєрватів штопаний».
Усі скарги, що надходили до Вищої ради правосуддя на суддю Гольник, дисциплінарні інспектори ВРП Давидович і Тронь повертали скаржникам, зазначаючи в ухвалах, що Гольник не зобов’язана модерувати свої сторінки в соцмережах і не повинна видаляти нецензурні та антисемітські коментарі, які залишають її чоловік і найближчі друзі.
І це при тому, що практика Європейського суду з прав людини допускає відповідальність власника публічної сторінки в соціальній мережі за невидалення очевидно протиправних коментарів третіх осіб, зокрема тих, що розпалюють ненависть або закликають до насильства. Водночас така відповідальність залежить від конкретних обставин справи.
Більше того, 5 січня 2022 року Офіс Ради Європи в Україні повідомив про підготовку неофіційного перекладу рішення ЄСПЛ у справі «Санчес проти Франції» («Sanchez v. France») від 2 вересня 2021 року. Як зазначено в повідомленні:
Справа «Санчес проти Франції» стала справжнім прецедентом у сфері свободи вираження поглядів у соцмережах. Адже рішення ЄСПЛ свідчить про те, що автори дописів у соцмережах, зокрема публічні особи, несуть відповідальність за зміст коментарів, які залишають інші користувачі під їхніми публікаціями.
Подібний підхід застосовано в рішенні ЄСПЛ у справі «Delfi AS проти Естонії» від 16 червня 2015 року, яке стосувалося відповідальності комерційного новинного порталу за очевидно протиправні коментарі користувачів. Отже, юридично значущими можуть бути не лише дії автора коментаря, а й бездіяльність адміністратора ресурсу щодо видалення таких коментарів.
На засіданні Етичної ради Гольник заявила, що не погоджується з рішенням ЄСПЛ у справі «Санчес проти Франції», оскільки дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя (маються на увазі Тронь і Давидович) дозволили їй поширювати в соцмережах брудні наклепи та нецензурну лайку. Що стосується дисциплінарного інспектора Гури, якого на фейсбук-сторінці Гольник назвали «прєзєрватів штопаний», то «її честь» пояснила членам Етичної ради, що Гура сам винуватий — мовляв, не треба було готувати проєкт ухвали про відкриття стосовно Гольник дисциплінарної справи.
Нічого подібного в історії українського, прости господи, правосуддя ще не було.