Created with Sketch.

Марина Вакт: погляд, що тримає в напрузі

20:36

Від психологічних драм Франсуа Озона до казкового світу Маттео Ґарроне.

Марина Вакт — французька акторка, чиї найвідоміші ролі тісно пов’язані з кінематографом Франсуа Озона. Її екранна манера — стримана, зосереджена на поглядах, паузах і ледь помітних змінах настрою. Саме ця недомовленість робить її героїнь цікавими: їхні почуття та наміри далеко не завжди можна зрозуміти з першого погляду.

До приходу в кіно Вакт працювала моделлю, а її дебют на великому екрані відбувся у стрічці Седріка Клапіша «Моя частина пирога» 2011 року. Переломною стала головна роль у драмі Озона «Молода і прекрасна», представленій у конкурсній програмі Каннського кінофестивалю 2013 року. Її Ізабель — замкнена сімнадцятирічна дівчина, чиє подвійне життя змушує дорослих засумніватися в тому, наскільки добре вони її знають. Вакт грає цю внутрішню віддаленість без зайвих пояснень, залишаючи глядачеві простір для власних висновків.

У «Подвійному коханці» 2017 року Озон знову довірив їй центральну роль. Цього разу акторка опинилася у світі психологічного трилера: її героїня Хлоя закохується у свого психоаналітика, а згодом починає відкривати прихований бік його життя. Тут стриманість Вакт набуває іншого забарвлення — за нею відчуваються тривога, підозра та дедалі більша невпевненість у тому, що відбувається насправді.

Втім, не Озоном єдиним. У «Сповіді» Ніколя Букрієфа вона зіграла молоду атеїстку, чиї переконання проходять випробування після знайомства зі священником у часи німецької окупації Франції. Серед інших її робіт — «Чому день завдячує ночі» Олександра Аркаді та «Зазирни в його серце» Жоан Шемла. Ці стрічки дають змогу побачити акторку в різних драматичних обставинах, де особисті почуття переплітаються з втратою, самотністю та пошуком близькості.

Окреме місце посідає «Піноккіо» Маттео Ґарроне 2019 року, де Вакт втілила Блакитну фею. У казковому світі її відстороненість і спокійна пластика отримали особливий сенс: поруч із дерев’яним хлопчиком постає істота, яка водночас здається близькою та належить до іншої реальності.

А в «Маскараді» Ніколя Бедоса 2022 року акторка зіграла Марго — авантюристку, для якої зваблення стає частиною продуманих маніпуляцій. Ця роль додає до її екранного образу розрахунок і хижу впевненість. Спостерігати за такими перевтіленнями цікаво саме через деталі: Вакт може зберігати зовнішню незворушність, але змінювати весь настрій сцени одним поглядом.

Читайте також
Мішель Монаган і мистецтво перевтілення
Мистецтво
Мая Гоук. Від «Маленьких жінок» до «Дивних див»
Мистецтво
Мелісса Бенойст: за лаштунками супергеройської слави
Мистецтво
Від табору біженців до Голлівуду: історія Сепіде Моафі
Мистецтво
Ерін Моріарті: як зійшла зірка «Хлопаків»
Мистецтво
Геллі Беррі: харизма, яка не виходить із моди
Мистецтво