Францію охопили загальнонаціональні протести старшокласників.
Учні вимагають розв'язання гострих проблем в системі освіти: переповнених класів (до 36 учнів у приміщенні), нестачі постійних та замінних вчителів, а також незадовільного стану шкільних будівель.
Хоча міністр освіти Едуар Жеффре та багато вчителів визнали ці вимоги цілком обґрунтованими, мирні страйки в багатьох містах переросли у жорстокі сутички з поліцією, підпали та вандалізм.
Протести, які розпочалися в районі Парижа, після заклику профспілки Union Syndicale Lycéenne поширилися всією країною. До акцій долучилися студенти та освітні профспілки. За даними міністерства національної освіти, страйки тією чи іншою мірою зачепили понад 1200 ліцеїв, при цьому понад 400 закладів довелося закрити або перевести на дистанційне навчання.
На жаль, протестний рух супроводжується безпрецедентним рівнем насильства.
За офіційними даними Міністерства внутрішніх справ затримано понад 1900 осіб (дві третини з них поміщено під варту). Поранення дістали понад 300 поліцейських та 65 працівників шкіл (зокрема 40 директорів). В Анже вчителя вдарили по голові металевим прутом. Понад 100 шкіл зазнали значних пошкоджень.
Серед найсерйозніших інцидентів — пожежа у ліцеї Нельсона Мандели в Нанті. Протестувальники підпалили сміттєві баки, вогонь перекинувся на нову будівлю, звідки довелося евакуювати 160 учнів. Школу закрито щонайменше до кінця найближчих канікул. У Марселі учасники заворушень розбили та повністю спалили пожежну машину біля ліцею Сен-Екзюпері.
Сутички, підпали та застосування поліцією сльозогінного газу фіксувалися у Парижі, Бресті, Руані, Бордо, Ліллі та Марселі. У багатьох містах протести паралізували роботу громадського транспорту.
Французька влада та представники учнівських рухів по-різному оцінюють причини ескалації.
Міністр освіти заявив, що мирний протест був «захоплений» сторонніми агресивними елементами. Вчителі підтверджують, що бачили в натовпі людей, які не є учнями їхніх шкіл. Міністр юстиції Жеральд Дарманен назвав організаторів безладу «активною та агресивною меншістю» і запропонував притягати батьків неповнолітніх вандалів до цивільної та фінансової відповідальності за пошкоджене майно (зупинки, школи).
Самі ж школярі наполягають, що більшість їхніх акцій мають мирний характер. Учасники протестів звинувачують поліцію у надмірному застосуванні сили (відомо про підлітків, які зазнали травм очей та втратили зуби), зазначаючи, що використання сльозогінного газу лише провокує подальшу агресію.
Освітні профспілки закликають суспільство та уряд не дозволити актам вандалізму перекреслити першочергову мету протестів — порятунок деградуючої державної системи освіти напередодні президентських виборів у країні.