Білий карлик у сузір’ї Трикутника показав, як через мільярди років може закінчитися історія Землі — поглиненням Сонцем після його смерті.
Білий карлик у сузір’ї Трикутника показав, як через мільярди років може закінчитися історія Землі — поглиненням Сонцем після його смерті.
Астрономи зафіксували рідкісне космічне явище: білий карлик поглинув залишки планети, що оберталася навколо нього.
У сузір’ї Трикутника, за сотні світлових років від Землі, розташований білий карлик LSPM J0207+3331 — залишок зірки, колись схожої на наше Сонце. За допомогою телескопа Кека на Гаваях вчені виявили у його атмосфері 13 важких елементів, зокрема залізо, нікель і кремній — рештки зруйнованої планети, яку зірка «з’їла», пише Daily Galaxy.
«Їхні атмосфери зазвичай прозорі, і важкі елементи швидко осідають до центру. Ми не очікували побачити настільки насичений спектр», — пояснила астрофізикиня Еріка Ле Бурде з Монреальського університету.
Хімічний аналіз показав, що ця планета мала кам’янисту мантію та велике металеве ядро — подібне до Землі. Її розміри могли сягати близько 200 км, а ядро становило понад половину маси — навіть більше, ніж у нашої планети.
Залишки цієї планети потрапили у верхні шари білого карлика відносно недавно — інакше важкі елементи вже давно б осіли всередину. Це дозволило астрономам отримати унікальний «зріз» внутрішньої будови чужого світу, немов космічний розтин планети, що загинула.
Після того як Сонце перетвориться на білого карлика, схожа доля може чекати і на нашу систему. За словами астронома Джона Дебеса з Наукового інституту космічного телескопа, подібні катастрофи можуть траплятися навіть мільярди років після смерті зірки:
«Щось порушує систему навіть після того, як зірка згасла. Це може бути велика планета, яка тягне менші на нестабільні орбіти».
Такі процеси змушують навіть «мертві» системи залишатися динамічними й небезпечними, коли колишні орбіти руйнуються, а планети падають у свої зірки.
Парадоксально, але саме смерть зірок допомагає людству зрозуміти життя планет. Коли уламки світів осідають в атмосфері білого карлика, вони відкривають їхню мінеральну карту — від кальцію до хрому, від кремнію до заліза.
Вчені планують дослідити більше таких зірок за допомогою місій Gaia та майбутніх інфрачервоних телескопів. Це дозволить глибше зрозуміти, як народжуються, еволюціонують і вмирають планети.